Спецпроект

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

За резолюцію про визання Голодомору геноцидом українського народу проголосували 327 із 343 французьких сенаторів, решта 16 висловились проти.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба подякував французькому Сенату за "історичне голосування, яке відновлює справедливість та вшановує пам'ять мільйонів жертв". "Такі злочини ніколи не повинні повторитися і ніколи не повинні бути забуті", – написав міністр у Twitter.

На думку авторів резолюції, Голодомор має бути визнаний геноцидом з огляду на його цілі заперечення української ідентичності та зникнення української нації. "Це визнання має на меті проголосити непохитну відданість Франції повазі до людської гідності, висловити підтримку українському народові та запобігти продовженню подібних дій", – зазначають вони.

У резолюції зазначається, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

Також документ містить заклик до уряду Франції "публічно засудити геноцид, вчинений радянською владою проти українського сільського населення у 1932-1933 роках".

Нагадаємо, Національна асамблея Франції визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу наприкінці березня.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти понад двох десятків країн світу, зокрема і в Європі. У березні до такого кроку вдалися Палата представників Бельгії, нижня палата бельгійського парламенту, і парламент Ісландії.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.