Спецпроект

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

За резолюцію про визання Голодомору геноцидом українського народу проголосували 327 із 343 французьких сенаторів, решта 16 висловились проти.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба подякував французькому Сенату за "історичне голосування, яке відновлює справедливість та вшановує пам'ять мільйонів жертв". "Такі злочини ніколи не повинні повторитися і ніколи не повинні бути забуті", – написав міністр у Twitter.

На думку авторів резолюції, Голодомор має бути визнаний геноцидом з огляду на його цілі заперечення української ідентичності та зникнення української нації. "Це визнання має на меті проголосити непохитну відданість Франції повазі до людської гідності, висловити підтримку українському народові та запобігти продовженню подібних дій", – зазначають вони.

У резолюції зазначається, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

Також документ містить заклик до уряду Франції "публічно засудити геноцид, вчинений радянською владою проти українського сільського населення у 1932-1933 роках".

Нагадаємо, Національна асамблея Франції визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу наприкінці березня.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти понад двох десятків країн світу, зокрема і в Європі. У березні до такого кроку вдалися Палата представників Бельгії, нижня палата бельгійського парламенту, і парламент Ісландії.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.