АНОНС: Музей Голодомору запрошує на виставку вишиванок з унікальними історіями

До Дня вишиванки Музей Голодомору вперше вдягне в сорочку відомий пам'ятник «Гірка пам’ять дитинства» та відкриє виставку вишиванок з унікальними історіями

Про це повідомляє Музей Голодомору.

18 травня запрошуємо представників ЗМІ та громадськості до Національного музею Голодомору-геноциду разом відсвяткувати День вишиванки та Міжнародний день музеїв. Цьогоріч ми поєднуємо традицію і сучасність для залучення широкої громадськості до популяризації та вивчення української ідентичності. 

До Дня вишиванки вперше найвідоміший пам'ятник Голодомору — "Гірка пам'ять дитинства" (дівчинка з колосками) — буде вдягнуто в українську сорочку. У роки Голодомору українські діти були позбавлені не лише шматка хліба, а й щасливого дитинства — розваг, красивого одягу, безтурботних буднів і свят. У День вишиванки цією символічною акцією ми хочемо згадати про їхнє втрачене дитинство та нагадати, що його і сьогодні, просто в цей самий час, крадуть у сучасних дітей, позбавляючи права на безпеку, освіту, а часто — і на життя.  

Сорочка, яку "вдягне" наша дівчинка з колосками, обрана не випадково — її пошила Майстерня етно-одягу I TELL YOU з міста Ірпінь. Ініціатива, яку очолює Юлія Лівінська, навчає всіх охочих швидко та якісно виготовити власноруч собі вишиванку, яка є символом української ідентичності та культури. Таким чином, окрім участі в Дні вишиванки, Музей висловлює підтримку низовим ініціативам щодо сучасного відродження української культури. 

Початок акції — о 10:00 годині біля самого пам'ятника (м.Київ, вул. Лаврська, 3).

Одночасно в Залі пам'яті відкриється виставка сорочок із фондів Музею з унікальними історіями. Зокрема, будуть представлені вишиті артефакти періоду Голодомору. Один із найбільш цінних експонатів — сорочка з с. Перекопівка Роменського району Сумської області. Агафія Чуб  вишила її у 1920-х роках на власне весілля. Жінка раптово померла у 1930 році. Рятуючи під час Голодомору двох доньок, чоловік Агафії виміняв всі вишиті речі та дорогоцінності на продукти харчування. Залишив тільки весільну сорочку дружини, яку сильно кохав. Кілька років тому донька покійної Ганна Аврамівна Омельяненко (Чуб) передала родинну реліквію Музею Голодомору.

Також в експозиції будуть представлені унікальні сорочки, що були знайдені у с. Єрківці Бориспільського району на Київщині. Дарувальниця Дар'я Аніщук разом з родиною ще в 2014 році переїхала з Донецької області до Києва. Дар'я та її чоловік — лікарі, працевлаштувались у сільській амбулаторії. Селищна рада надала їм для тимчасового проживання будинок. Саме там нові власники знайшли чотири вишиті сорочки, якi могли опинитися на смітнику, але були "врятовані" та передані до фондів Музею Голодомору.

Загалом, з 18 по 28 травня в Музеї будуть представлені 11 вишиванок, більшість яких - з унікальною історією.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.