АНОНС: Музей Голодомору запрошує на виставку вишиванок з унікальними історіями

До Дня вишиванки Музей Голодомору вперше вдягне в сорочку відомий пам'ятник «Гірка пам’ять дитинства» та відкриє виставку вишиванок з унікальними історіями

Про це повідомляє Музей Голодомору.

18 травня запрошуємо представників ЗМІ та громадськості до Національного музею Голодомору-геноциду разом відсвяткувати День вишиванки та Міжнародний день музеїв. Цьогоріч ми поєднуємо традицію і сучасність для залучення широкої громадськості до популяризації та вивчення української ідентичності. 

До Дня вишиванки вперше найвідоміший пам'ятник Голодомору — "Гірка пам'ять дитинства" (дівчинка з колосками) — буде вдягнуто в українську сорочку. У роки Голодомору українські діти були позбавлені не лише шматка хліба, а й щасливого дитинства — розваг, красивого одягу, безтурботних буднів і свят. У День вишиванки цією символічною акцією ми хочемо згадати про їхнє втрачене дитинство та нагадати, що його і сьогодні, просто в цей самий час, крадуть у сучасних дітей, позбавляючи права на безпеку, освіту, а часто — і на життя.  

Сорочка, яку "вдягне" наша дівчинка з колосками, обрана не випадково — її пошила Майстерня етно-одягу I TELL YOU з міста Ірпінь. Ініціатива, яку очолює Юлія Лівінська, навчає всіх охочих швидко та якісно виготовити власноруч собі вишиванку, яка є символом української ідентичності та культури. Таким чином, окрім участі в Дні вишиванки, Музей висловлює підтримку низовим ініціативам щодо сучасного відродження української культури. 

Початок акції — о 10:00 годині біля самого пам'ятника (м.Київ, вул. Лаврська, 3).

Одночасно в Залі пам'яті відкриється виставка сорочок із фондів Музею з унікальними історіями. Зокрема, будуть представлені вишиті артефакти періоду Голодомору. Один із найбільш цінних експонатів — сорочка з с. Перекопівка Роменського району Сумської області. Агафія Чуб  вишила її у 1920-х роках на власне весілля. Жінка раптово померла у 1930 році. Рятуючи під час Голодомору двох доньок, чоловік Агафії виміняв всі вишиті речі та дорогоцінності на продукти харчування. Залишив тільки весільну сорочку дружини, яку сильно кохав. Кілька років тому донька покійної Ганна Аврамівна Омельяненко (Чуб) передала родинну реліквію Музею Голодомору.

Також в експозиції будуть представлені унікальні сорочки, що були знайдені у с. Єрківці Бориспільського району на Київщині. Дарувальниця Дар'я Аніщук разом з родиною ще в 2014 році переїхала з Донецької області до Києва. Дар'я та її чоловік — лікарі, працевлаштувались у сільській амбулаторії. Селищна рада надала їм для тимчасового проживання будинок. Саме там нові власники знайшли чотири вишиті сорочки, якi могли опинитися на смітнику, але були "врятовані" та передані до фондів Музею Голодомору.

Загалом, з 18 по 28 травня в Музеї будуть представлені 11 вишиванок, більшість яких - з унікальною історією.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.