Відтепер українці можуть відправити звернення з пошуку репресованого в декілька архівів одним кліком

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Архів національної пам’яті запустив сервіс, що надає можливість українцям за 5 хвилин надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого відразу в усі українські архіви, де можуть міститися такі відомості.

Про це повідомляє Архів національної пам'яті.

Щоб надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого варто лише заповнити спеціальну форму на сайті Архіву національної пам'яті, і система автоматично розішле звернення у декілька архівів.

Заяву буде надіслано до Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Також у формі можна надіслати звернення до державних архівів областей та ліквідаційних комісій управлінь МВС України (Головних управлінь Національної поліції) в області за місцем народження, проживання та арешту репресованого (не більше трьох).

Заявники також можуть додати наявні у них електронні копії документів (довідка про реабілітацію, довідка з місця відбування покарання, відповіді з інших архівів тощо). Копія звернення автоматично надсилається на вказану у формі електронну пошту заявника.

Завдяки новому сервісу комунікація між українцями та архівами стає значно простішою. Більше не потрібно шукати точні назви архівів та їхні електронні адреси, хвилюватися чи правильно заповнене звернення та самостійно надсилати листи в установи.

Якщо у заявників виникнуть додаткові питання, кожен охочий може звернутися до Архіву національної пам'яті. З 2020 року працівники установи безкоштовно допомагають знайти відомості в різноманітних базах даних, а також визначити потенційне місце зберігання архівної слідчої справи на репресованого.

Також на Youtube-каналі Архіву національної пам'яті можна переглянути п'ять відеороликів, які навчають самостійно шукати інформацію про репресованого комуністичним тоталітарним режимом в онлайн базах даних та архівах, відповідають на найпоширеніші питання з теми.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.