Відтепер українці можуть відправити звернення з пошуку репресованого в декілька архівів одним кліком

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Архів національної пам’яті запустив сервіс, що надає можливість українцям за 5 хвилин надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого відразу в усі українські архіви, де можуть міститися такі відомості.

Про це повідомляє Архів національної пам'яті.

Щоб надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого варто лише заповнити спеціальну форму на сайті Архіву національної пам'яті, і система автоматично розішле звернення у декілька архівів.

Заяву буде надіслано до Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Також у формі можна надіслати звернення до державних архівів областей та ліквідаційних комісій управлінь МВС України (Головних управлінь Національної поліції) в області за місцем народження, проживання та арешту репресованого (не більше трьох).

Заявники також можуть додати наявні у них електронні копії документів (довідка про реабілітацію, довідка з місця відбування покарання, відповіді з інших архівів тощо). Копія звернення автоматично надсилається на вказану у формі електронну пошту заявника.

Завдяки новому сервісу комунікація між українцями та архівами стає значно простішою. Більше не потрібно шукати точні назви архівів та їхні електронні адреси, хвилюватися чи правильно заповнене звернення та самостійно надсилати листи в установи.

Якщо у заявників виникнуть додаткові питання, кожен охочий може звернутися до Архіву національної пам'яті. З 2020 року працівники установи безкоштовно допомагають знайти відомості в різноманітних базах даних, а також визначити потенційне місце зберігання архівної слідчої справи на репресованого.

Також на Youtube-каналі Архіву національної пам'яті можна переглянути п'ять відеороликів, які навчають самостійно шукати інформацію про репресованого комуністичним тоталітарним режимом в онлайн базах даних та архівах, відповідають на найпоширеніші питання з теми.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.