АНОНС: виставка архівних документів до 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського

До 150-ліття Павла Скоропадського архівісти підготували виставку архівних документів «Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов’язок перед Богом і Батьківщиною».

Про це повідомив директор у Центральний державний історичний архів України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"15 травня 2023 року виповниться 150 років від дня народження Павла Скоропадського. Постаті, безумовно, знакової для української історії - аристократ, військовий, гетьман України, очільник гетьманського руху на еміграції, люблячий чоловік і сентиментальний батько, гарний друг. Як і кожен державний діяч, Павло Скоропадський мав свої сильні сторони, здобутки, так і прорахунки. Однак ті аж ніяк не зменшують його внеску в українське державотворення", - написав Ярослав Файзулін.

У виставці архівних документів "Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов'язок перед Богом і Батьківщиною" представлені 100 документів із центральних та обласних державних архівів, близько 30 із них - з Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Багато із них - унікальні. 

Переглянути матеріали виставки можна за посиланням.

 

Василь Вишиваний. На вістрі інтересів розвідок у Європі

Чи повністю довіряв Василь Вишиваний своїм ад’ютантам? Які мав контакти зі Скоропадським, Коновальцем, Петрушевичем та іншими діячами ОУН, УНР, ЗУНР, гетьманського руху? Чому чекісти намагалися підвести до нього художника Миколу Глущенка? Навіщо він налагоджував зв’язки з англійською, французькою, румунською, болгарською та інших розвідками? Чим закінчилася спроба паризької резидентури радянської розвідки завербувати ерцгерцога? Дати відповідь на ці та інші запитання або принаймні з’ясувати й уточнити певні подробиці тих давніх подій дають змогу розсекречені документи із архіву Служби зовнішньої розвідки України, досі невідомі широкому загалу.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.