АНОНС: виставка архівних документів до 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського

До 150-ліття Павла Скоропадського архівісти підготували виставку архівних документів «Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов’язок перед Богом і Батьківщиною».

Про це повідомив директор у Центральний державний історичний архів України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"15 травня 2023 року виповниться 150 років від дня народження Павла Скоропадського. Постаті, безумовно, знакової для української історії - аристократ, військовий, гетьман України, очільник гетьманського руху на еміграції, люблячий чоловік і сентиментальний батько, гарний друг. Як і кожен державний діяч, Павло Скоропадський мав свої сильні сторони, здобутки, так і прорахунки. Однак ті аж ніяк не зменшують його внеску в українське державотворення", - написав Ярослав Файзулін.

У виставці архівних документів "Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов'язок перед Богом і Батьківщиною" представлені 100 документів із центральних та обласних державних архівів, близько 30 із них - з Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Багато із них - унікальні. 

Переглянути матеріали виставки можна за посиланням.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.