АНОНС: виставка архівних документів до 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського

До 150-ліття Павла Скоропадського архівісти підготували виставку архівних документів «Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов’язок перед Богом і Батьківщиною».

Про це повідомив директор у Центральний державний історичний архів України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"15 травня 2023 року виповниться 150 років від дня народження Павла Скоропадського. Постаті, безумовно, знакової для української історії - аристократ, військовий, гетьман України, очільник гетьманського руху на еміграції, люблячий чоловік і сентиментальний батько, гарний друг. Як і кожен державний діяч, Павло Скоропадський мав свої сильні сторони, здобутки, так і прорахунки. Однак ті аж ніяк не зменшують його внеску в українське державотворення", - написав Ярослав Файзулін.

У виставці архівних документів "Спокій ми можемо зазнати тільки на своїй Землі, коли виконаємо наш обов'язок перед Богом і Батьківщиною" представлені 100 документів із центральних та обласних державних архівів, близько 30 із них - з Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Багато із них - унікальні. 

Переглянути матеріали виставки можна за посиланням.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.