У Полтавській громаді перейменували ще 95 вулиць

19 травня на позачерговій сесії Полтавської міськради депутати затвердили нові назви для ще 95 вулиць, які полтавці обрали у березні 2023 року.

Про це йдеться на сайті інтернет-видання Полтавщина.

За рішення щодо перейменування вулиць з урахуванням правок проголосували 29 депутати.

У проекті рішення йде мова про другу чергу великого перейменування топонімів, що названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів та політиків.

Ватутіна – одна із майже сотні вулиць у Полтаві, для якої затвердили нову назву. Її перейменували на Української Повстанської Армії.

Вулицю Зигіна переназвали на честь загиблого під час повномасштабної війни капітана Володимира Кісельова. 

Однак із 99 топонімів, чотири все ще залишаються без затвердження:

- Вулицю Анатолія Кукоби, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Подільську.

- Вулицю Маршала Бірюзова, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Решетилівську.

- Вулицю Спартака, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Війська Запорозького. 

- Вулицю Графа фон Гарнієра, яку за результатами голосувань мають перейменувати на вулицю Садівництва. 

Із повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.