У Полтавській громаді перейменували ще 95 вулиць

19 травня на позачерговій сесії Полтавської міськради депутати затвердили нові назви для ще 95 вулиць, які полтавці обрали у березні 2023 року.

Про це йдеться на сайті інтернет-видання Полтавщина.

За рішення щодо перейменування вулиць з урахуванням правок проголосували 29 депутати.

У проекті рішення йде мова про другу чергу великого перейменування топонімів, що названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів та політиків.

Ватутіна – одна із майже сотні вулиць у Полтаві, для якої затвердили нову назву. Її перейменували на Української Повстанської Армії.

Вулицю Зигіна переназвали на честь загиблого під час повномасштабної війни капітана Володимира Кісельова. 

Однак із 99 топонімів, чотири все ще залишаються без затвердження:

- Вулицю Анатолія Кукоби, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Подільську.

- Вулицю Маршала Бірюзова, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Решетилівську.

- Вулицю Спартака, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Війська Запорозького. 

- Вулицю Графа фон Гарнієра, яку за результатами голосувань мають перейменувати на вулицю Садівництва. 

Із повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.