У Полтавській громаді перейменували ще 95 вулиць

19 травня на позачерговій сесії Полтавської міськради депутати затвердили нові назви для ще 95 вулиць, які полтавці обрали у березні 2023 року.

Про це йдеться на сайті інтернет-видання Полтавщина.

За рішення щодо перейменування вулиць з урахуванням правок проголосували 29 депутати.

У проекті рішення йде мова про другу чергу великого перейменування топонімів, що названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів та політиків.

Ватутіна – одна із майже сотні вулиць у Полтаві, для якої затвердили нову назву. Її перейменували на Української Повстанської Армії.

Вулицю Зигіна переназвали на честь загиблого під час повномасштабної війни капітана Володимира Кісельова. 

Однак із 99 топонімів, чотири все ще залишаються без затвердження:

- Вулицю Анатолія Кукоби, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Подільську.

- Вулицю Маршала Бірюзова, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Решетилівську.

- Вулицю Спартака, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Війська Запорозького. 

- Вулицю Графа фон Гарнієра, яку за результатами голосувань мають перейменувати на вулицю Садівництва. 

Із повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.