АНОНС: «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

25 травня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться Міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

Присвячена вона 70-річчю Норильського та Воркутинського повстань. 25 травня 1953 року в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці,19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті. Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.

Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.

У зустрічі візьмуть участь представники парламентів та урядових органів України й Литви:

- віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас,

- голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв,

- постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева,

- заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак,

- дослідники теми з України, Казахстану, Японії:

- співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидат історичних наук Леся Бондарук,

- президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко,

- професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов,

- а також ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань:

- історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка Тарас Романюк,

- головна редакторка газети "День" Лариса Івшина (участь уточнюється),

- режисер, автор документального циклу "Загадка Норильського повстання", лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук.

Модеруватиме зустріч Мрідула Гош, викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку.

Захід розпочнеться 24 травня о 17:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати зустріч офлайн, необхідна реєстрація за посиланням.

Дивіться трансляцію події на фейсбук-сторінках Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Архів національної памʼяті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

 

Теми

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.