АНОНС: «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

25 травня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться Міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

Присвячена вона 70-річчю Норильського та Воркутинського повстань. 25 травня 1953 року в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці,19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті. Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.

Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.

У зустрічі візьмуть участь представники парламентів та урядових органів України й Литви:

- віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас,

- голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв,

- постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева,

- заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак,

- дослідники теми з України, Казахстану, Японії:

- співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидат історичних наук Леся Бондарук,

- президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко,

- професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов,

- а також ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань:

- історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка Тарас Романюк,

- головна редакторка газети "День" Лариса Івшина (участь уточнюється),

- режисер, автор документального циклу "Загадка Норильського повстання", лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук.

Модеруватиме зустріч Мрідула Гош, викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку.

Захід розпочнеться 24 травня о 17:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати зустріч офлайн, необхідна реєстрація за посиланням.

Дивіться трансляцію події на фейсбук-сторінках Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Архів національної памʼяті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

 

Теми

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".