АНОНС: Пам’ять і вдячність: На шляху до створення Національного військового меморіального кладовища

Долучитися до обговорення ролі громадськості в процесі створення Національного військового меморіального кладовища можна 24 травня у Київській школі економіки.

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) має стати національним пантеоном для вшанування пам'яті героїв, тож втілення такого важливого проєкту не має відбуватися за зачиненими дверима. Ініціативна група за участі депутатів Верховної ради України та Київської міської ради, Київської школи економіки, Центру міської історії (Львів), Платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" та спільноти "Марш за Київ" запрошує всіх небайдужих долучитися та допомогти державі запровадити нову культуру вирішення суспільно-важливих задач та пошуку складних рішень.

Коли: середа, 24 травня, з 14:00 до 18:00

Де: Київська школа економіки, м. Київ, вул. М. Шпака, 3. Також буде можливість долучитися через зум та трансляція на YouTube.

Реєстрація учасників та журналістів за посиланням.

Кількість учасників заходу обмежена місткістю зали – зареєстровані отримають лист-підтвердження завчасно.

Серед спікерів заходу будуть народна депутатка України Ганна Бондар, депутатка Київради та ініціаторка створення Національного Пантеону Героїв Аліна Михайлова, депутатка Київради Ксенія Семенова, а також директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та інші.

Перша публічна зустріч буде присвячена обговоренню світового досвіду та українських практик і кейсів, а також ролі громадськості та експертного середовища в процесі створення НВМК. Також спільно з громадою та експертами у форматі "Світового кафе" визначимо основні проблеми та перспективи діяльності Національного військового меморіального кладовища, а також можливий план дій для реалізації проєкту.

Програма заходу:

Блок 1. Панельна дискусія "Війна і пам'ять. Україна у світовому контексті"
Модератор: Антон Лягуша, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій KSE, доцент. Кандидат історичних наук, дослідник new School University Consorcium (New York), спеціаліст з публічної історії, історичної наратології та медіакомунікацій.

Учасники:

 Ірина Склокіна, історикиня та дослідниця Центру міської історії у Львові

 Оксана Довгополова, Співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук

 Катерина Семенюк, співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, культурна менеджерка

Блок 2. Панельна дискусія "Практики пам'ятання"

Модераторка: Ксенія Семенова, депутатка Київської міської ради IX скликання

Учасники:

 Ганна Бондар, українська архітекторка та політична діячка, народна депутатка України IX скликання

 Аліна Михайлова, українська волонтерка, військовий медик ЗСУ, активістка. Депутат Київської міської ради IX скликання

 Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Софія Гула, заступник директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради

 Представники Вінницької міської ради (за згодою)

Блок 3. Обговорення в форматі "світового кафе" за участі усіх присутніх.

Запрошуємо також долучитися ветеранів, рідних та близьких полеглих воїнів, фахівців і активістів із міського розвитку, архітектури, екології, культурної та природної спадщини.

Саме від активності та згуртованості громади залежить, чи буде врахована думка максимально широкого кола експертів і представників громадянського суспільства. Всі ми разом вирішуємо, якою буде пам'ять про війну, зараз і після перемоги.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.