Частину грошової Нобелівської премії миру передають жертвам агресії РФ

Правозахисна організація "Меморіал", яка отримала Нобелівську премію миру, передала половину грошової частини премії Харківській правозахисній групі.

Про це повідомив її очільник Євген Захаров.

Харківська правозахисна група (ХПГ), яка є єдиним діючим в Україні членом Міжнародного Меморіалу, стала лауреатом Нобелівської премії миру 2022 року разом із іншими меморіальськими організаціями.

ХПГ отримає 1 666 666 шведських крон — половину від присудженої Меморіалу грошової частини премії. Уся ця сума буде спрямована на допомогу цивільному населенню: родинам, члени яких загинули через російське вторгнення.

7 жовтня було оголошено, що цьогорічну Премію миру отримують українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, Міжнародний Меморіал та білоруський правозахисник Олесь Біляцький.

У пресрелізі було вказано, що нагороду отримує "російський Меморіал", однак пізніше Норвезький нобелівський комітет у листі уточнив, що нагороду отримує саме Міжнародний Меморіал, який об'єднує в собі:

  • окремі юридичні особи з назвою "Меморіал", зареєстровані в Росії (32 юридичні особи), Україні (4 юридичні особи), Італії, Франції, Німеччині та Бельгії;
  • чотири структурні відділення у Франції, Чехії, Україні та Пермському краю Росії.

Харківська правозахисна група, яка починала свою роботу як "Харківський Меморіал" у кінці вісімдесятих, зараз залишається єдиним активним відділенням Меморіалу в Україні. Директор ХПГ Євген Захаров також є членом правління Міжнародного Меморіалу з 1994 року.

 
Директор ХПГ Євген Захаров тримає офіційні копії Нобелівського диплому та медалі Меморіалу, зроблені для Харківської правозахисної групи

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".