Парламент проголосував за створення Національного військового меморіального кладовища

Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачається створення Національного військового меморіального кладовища

За відповідний законопроєкт про внесення змін до деяких законів щодо Національного військового меморіального кладовища (№4225) у другому читанні та в цілому проголосували 286 народних депутатів.

 

Ухваленим законом передбачено, що Національне військове меморіальне кладовище є об'єктом права державної власності та не підлягає приватизації або передачі в оренду.

Питання про відведення земельної ділянки для розміщення на ній Національного військового меморіального кладовища вирішується відповідно до Земельного кодексу України.

Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни. Будівництво Національного військового меморіального кладовища здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону.

Порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища визначається Кабінетом Міністрів.

Витрати на поховання померлих на території Національного військового меморіального кладовища здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Зразок намогильних споруд та меморіальних табличок, що встановлюються на території Національного військового меморіального кладовища, затверджується Кабінетом Міністрів.

У разі осквернення могил чи намогильних споруд відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів держбюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.

Утримання в належному стані та охорона Національного військового меморіального кладовища забезпечується за рахунок коштів держбюджету відповідно до закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.