Спецпроект

Словенія визнала Голодомор геноцидом українців

Парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє 24UR.

"67 голосами "за" та 8 "проти" Державні збори ухвалили декларацію пам'яті про Голодомор — масовий голод в Україні у 1932 та 1933 роках. Декларацію підтримали всі парламентські фракції, окрім лівих. Разом із нею Словенія приєдналася до групи із понад 20 країн, які вже визнали голод геноцидом", — йдеться у повідомленні.

На це рішення парламенту Словенії вже відреагував президент України Володимир Зеленський. 

"Вдячний парламентарям Словенії за ухвалення декларації, яка вшановує памʼять мільйонів українських жертв Голодомору – геноциду в Україні 1932-1933 років. Міжнародна коаліція держав, відданих відновленню історичної справедливості, і далі зміцнюється. Разом до правди, а отже, й відповідальності", – написав глава держави у Twitter.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.