Спецпроект

Виставка "Люди правди" - 16 історій тих, хто не мовчав про Голодомор

Цього року Україна в рамках загальнодержавних пам’ятних заходів згадує Людей правди – тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя.

В Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" відкрилася виставка "Люди правди", організована Інститутом національної пам'яті.

На ній представлені фото й історії 16 чоловіків та жінок, які своїми свідченнями та зусиллями зберегли та поширили світом інформацію про факти Голодомору, повідомили ІП організатори заходу.

"Ці люди вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів XX століття – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна", — сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Щороку до Дня пам’яті жертв Голодомору вибираємо одну з тем, щоб якомога ширше розповісти про трагедію Голодомору 1932–1933 років, нагадала Олеся Стасюк, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодомору".

"Цього року такою темою є "Люди Правди" – це ті, хто публікували статті в західній пресі, описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо, ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям. Це журналісти, громадські діячі, політики, вчителі, селяни. Сьогодні ви можете побачити цих людей на нашій виставці.".

 

Письменниця Оксана Забужко вважає виставку "Люди правди" найбільш своєчасною, і не тільки для українців.

"Ми лише в останні два роки відкрили для себе, що проти України проводиться інформаційна війна — виявили, що Захід знає про Україну з подачі російської пропаганди.

Треба усвідомити, що, оскільки СРСР від самого початку була терористичною державою, яка здійснювала масові злочини проти цивільного населення — ця чекістська інформаційна війна впродовж десятиліть була спрямована на покриття цих злочинів.

І щонайменше 80-літня традиція інформаційної війни — це єдина зброя ворога, перед якою ми пасуємо, бо досі її не свідомі. Спасибі людям правди, які утримували і продовжують утримувати нас при реальності й не дають забути, що є такі речі, як добро і зло".

Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть у суботу 28 листопада по всій Україні та у 36 країнах світу.

 

Співзасновниця Українського кризового медіа-центру, радниця Голови Адміністрації Президента Наталія Попович наголосила на величезних втратах під час Голодомору й нагадала про жалобні заходи:

"Ми просимо всіх, по всій країні о 16.00 в суботу в кожній домівці й установі запалити свічки пам’яті. Хто зможе — прийти в Києві до Меморіалу жертв Голодомору о 15.00, а також о 16.00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання".

Також на відкритті виступив 90-річний Микола Павлович Онищенко, який у дитинстві пережив Голодомор.

"Я двічі вмирав від голоду: у 1932-1933 роках, а другий раз - у німецькому концлагері. Я бачив багато трупів, страшні знущання фашистів — але то були вороги. Але те, що я бачив, коли мені було 7 років, назавжди зробило мене іншою людиною. Це було страшніше, ніж у концтаборі. Тому я ніколи не став радянською людиною", - розказав Онищенко.

Також у відкритті взяли участь Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років та Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Були присутні Іван Малкович, поет, видавець, Ганна Гопко, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Андрій Когут, директор Центру досліджень визвольного руху.

Організатори виставки — Український інститут національної пам’яті, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Центр досліджень визвольного руху, Архів СБУ, Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років.

Автори виставки — Ярослав Файзулін, Віталій Огієнко, Володимир Тиліщак, Володимир В’ятрович, Богдан Завітій. Дизайн — Назар Ясиневич.

Експозиція діятиме до кінця грудня.

Детальніше про Людей правди - на сайті УІНП. Також там можна завантажити графічні медіа-матеріали, або в архіві у поліграфічній якості. 

І. Б.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.