Спецпроект

Парламент Британії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це йдеться на офіційному сайті Палати громад.

Відповідну резолюцію подала до парламенту депутатка Консервативної партії Полін Летхем.

"Ми повинні запевнити українську владу та міжнародний правопорядок, що Велика Британія – принаймні британський парламент – не ігноруватиме воєнні злочини й злочини проти людяності", — наголосила Летхем, порівнюючи події 1932-1933 років із теперішнім часом, коли Росія викрадає українське зерно на окупованих українських територіях.

Також депутатка зазначила, що визнання Голодомору геноцидом народу України є історичним рішенням, яке зокрема вплине й на українські громади, що проживають у Великій Британії.

Загалом у британському парламенті одноголосно підтримали рішення, назвавши необхідність визнання Голодомору геноцидом виявом солідарності з українським народом.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. 23 травня парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.