У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки «Сімейний альбом»

Презентація фільму приурочена до 90-х роковин Голодомору.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки "Сімейний альбом", виробництво компанії Good Morning Films, режисерка – Марина Ткачук, продюсер - Андрій Корнієнко.

Задля зйомок фільму знімальна група побувала у Великобританії, Австрії, а також на Харківщині – усього за півтора кілометра від кордону з росією. Для участі в проєкті в Україну спеціально приїхала Самара Пірс, праонука австрійського інженера Александра Вінербергера, автора відомих фотознімків про Голодомор.

У центрі сюжету стрічки – події минулого і сучасного, які повсякчас переплітаються. Влітку 1933 року, під час роботи інженером на одному з підприємств Харкова, Александр Вінербергер таємно, використовуючи спеціальне обладнання, зробив серію фотосвідчень про Голодомор. Згодом на основі цих знімків він уклав так званий червоний альбом, який сьогодні зберігається в родині.

Через 90 років його праонука Самара Пірс, фотограф за фахом, повернулася до Харкова, щоб зробити фото міста, яке з першого дня повномасштабної війни перебуває під російськими обстрілами. Самара знайшла місця, які фотографував її прадід Алекс, почула розповіді ще живих свідків Голодомору, а також зустріла людей, чиї життя знову руйнує росія.

Вона записала їхні свідчення та зробить власний фотоальбом, щоб зафіксувати докази нового геноциду українців та розповісти про це всьому світу. Так, як колись це намагався зробити її прадід, але, на жаль, не був почутий.

Мова кіно є зрозумілою в усьому світі, тому це вдала ідея – розповісти іноземцям про події минулого і сучасного через фільм, вважає Самара Пірс.

"Для мене велика честь бути частиною фільму. Команда, з якою я працюю, дуже досвідчена і професійна. Я переконана, що це допоможе людям поза межами України краще зрозуміти, що таке Голодомор і чому він стався, а також приверне увагу до тих подій, які відбуваються сьогодні. Україна має бути почутою в світі та отримати необхідну допомогу. І я готова бути її голосом. Бо люблю Україну так, ніби це моя власна країна", – каже вона.

Музей Голодомору є партнером цього проєкту та надає знімальній команді наукову та консультаційну допомогу. Також у зйомках стрічки взяли участь наші колеги: в. о. генерального директора Леся Гасиджак, завідувачка виставково-експозиційного відділу Яна Гринько і провідна наукова співробітниця Наталя Романець.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.