Спецпроект

ПАРЄ визнала Голодомор геноцидом українського народу

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 12 жовтня проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу

Президент України Володимир Зеленський подякував ПАРЄ за таке рішення.

"Я вдячний ПАРЄ за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відновлення історичної справедливості та вшанування пам'яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви неминуче", - написав Зеленський у соцмережі Х (раніше - Twitter).

Зі свого боку міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що ПАРЄ також закликала всі країни-члени Ради Європи та інші парламенти визнати Голодомор геноцидом українського народу.

"Я дякую ПАРЄ за визнання сталінського Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу. Важливо також, що ПАРЄ закликала всі країни Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад. Це морально, історично та політично правильний вчинок", - написав Кулеба в соцмережі Х.

Наразі 29 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.