У Музеї Києва відреставрували макет Київського замку середини XVI століття

Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України відновили один з найулюбленіших експонатів відвідувачів.

Про це повідомляють у Музеї Києва.

За словами реконструкторів експоната, цей макет дозволяє уявити як виглядало найбільше військове укріплення у середньому Подніпров'ї. Гора, де у 1370-80-х роках постав Замок, відтоді зветься Замковою. Усередині замку було розташовано будинки князя (пізніше — воєводи), каштеляна та городничого — замкових управлінців.
Тут перебувала княжа, пізніше воєводська, адміністрація, монетний двір, криниці (щоправда, вони регулярно пересихали), постійно перебував військовий гарнізон, хоча замкові солдати жили під замком на Подолі. Також тут були й господарські приміщення, призначені для потреб оборони: склади пороху, зброї, ядер, гармат (шопа), майстерні, а також культові споруди.
 
Усю конструкцію було відновлено фахівцями-реставраторами й, відтепер, вона тішитиме відвідувачів Музею столиці.
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.