У Музеї Києва відреставрували макет Київського замку середини XVI століття

Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України відновили один з найулюбленіших експонатів відвідувачів.

Про це повідомляють у Музеї Києва.

За словами реконструкторів експоната, цей макет дозволяє уявити як виглядало найбільше військове укріплення у середньому Подніпров'ї. Гора, де у 1370-80-х роках постав Замок, відтоді зветься Замковою. Усередині замку було розташовано будинки князя (пізніше — воєводи), каштеляна та городничого — замкових управлінців.
Тут перебувала княжа, пізніше воєводська, адміністрація, монетний двір, криниці (щоправда, вони регулярно пересихали), постійно перебував військовий гарнізон, хоча замкові солдати жили під замком на Подолі. Також тут були й господарські приміщення, призначені для потреб оборони: склади пороху, зброї, ядер, гармат (шопа), майстерні, а також культові споруди.
 
Усю конструкцію було відновлено фахівцями-реставраторами й, відтепер, вона тішитиме відвідувачів Музею столиці.
 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.