АНОНС: виставка «Обереги з війни»

Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує на виставку "Обереги з війни"

Про це йдеться на сайті музею. 

У фокусі виставки – незвичайні історії звичайних предметів, що стали талісманами. Вони належали жителям України, які опинились у кривавому вирі соціополітичних катаклізмів середини ХХ ст. та сучасної агресії росії проти України. 

Солдатські обереги й родинні реліквії, ікони та молитовники, листи, дитячі малюнки, фото на пам'ять… Вони допомагали людям вистояти, вижити, пройти крізь лихоліття Другої світової війни, криваві жорна нацистської окупації та сталінських репресій і не втратити віру в справедливість. Вони супроводжують і надихають нас, сьогоднішніх, у боротьбі проти російського агресора за свою свободу й гідність, за незалежність і державний суверенітет.

Червоноармієць Григорій Дахненко дату появи на світ доньки Ліани вважав своїм щасливим числом. Вирушаючи на фронт, узяв із собою фотокартку дитини. На звороті щороку 11 квітня писав Ліані короткі побажання й зазначав місце свого перебування. "…1942 р. – бєлгородський напрям", "1943 р. – Сталінград", "1944 р. – Білоруський фронт", "1945 р. – Померанія"... У цей період батько не мав жодних відомостей про доньку. Спілкування з нею через світлину перетворило для нього звичайний фотопортретик на потужний оберіг. У 1945 р. вони нарешті зустрілися на рідному порозі. Нині 94-річну Ліану Дахненко Музей запросив стати почесною гостею презентації цієї виставки.

Юлія Павлова початок повномасштабного вторгнення росії зустріла в м. Боярка на Київщині. На власні очі бачила нальоти авіації окупантів, чула грім відсічі української артилерії та ППО. Упоратись із тривожним станом допомогли ляльки-мотанки – давній оберіг українців, символ добробуту, втілення духу предків, єднання родинних зв'язків багатьох поколінь. За народними віруваннями мотанка, зроблена під час війни, має найбільшу енергетичну силу, захищає від ворога. 

На виставці презентовано експонати з фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", а також світлини з відкритих джерел. Стрижнем виставки є колекція предметів, які слугували оберегами нинішнім захисникам – учасникам російсько-української війни. Значну частину артефактів представлено для публічного огляду вперше.

Виставка проходитиме у просторі Нижньої Московської брами за розкладом:

Понеділок – п'ятниця – 10:00–19:00.

Субота – неділя – з 10:00–20:00.

Вхідна плата: для дорослих – 30 грн, для студентів і школярів – 20 грн. Ціна екскурсії: для дорослих – 50 грн, для студентів і школярів – 50 грн, англійською мовою – 100 грн.

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.