Національному музею історії України у Другій світовій війні вручили Спеціальну нагороду журі міжнародної премії «Museum and Heritage Awards-2023»

10 травня у Лондоні відбулась урочиста церемонія на честь цьогорічних переможців міжнародного конкурсу «Museum and Heritage Awards»

Про це повідомили на сайті Міністерство культури та інформаційної політики України.

Під час події, яку називають  "музейним Оскаром", Національному музею історії України у Другій світовій війні вручили Спеціальну нагороду журі за виставку "Україна – Розп'яття" та особливу професійну стійкість в умовах війни. Від імені колективу її отримав генеральний директор Музею Юрій Савчук. 

Виставка "Україна – Розп'яття" (куратор – Юрій Савчук, художник – Антон Логов) відкрилась 8 травня 2022 року й за рік експонування не лише привернула увагу світових медіа та громадськості, але й отримала низку виставкових сіквелів, що експонувались поза межами України: "Битва за Україну" (Рига, Латвія), "Україна – Розп'яття. 365…" (Таллінн, Естонія) та "Україна. Розп'яття. Трибунал" (США). 

Поважне журі особливо вразив той факт, що процес підготовки виставки розпочався у перші місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну. Артефакти музейна команда на чолі з генеральним директором збирала за сприяння силового блоку країни у деокупованих регіонах Київщини та Чернігівщини відразу після їхнього звільнення.

За словами директорки "Museum and Heritage Awards" Анни Пріді, "Коли члени журі ознайомились з матеріалами виставки, було ухвалено одностайне рішення про присудження проєкту та Музею війни Спеціальної нагороди журі. Адже те, що ми побачили, є безперечно поза конкурсом і виходить за межі наших традиційних критеріїв оцінювання".

"Україна потребує не лише політичної, військової та фінансової, але, що особливо важливо, культурної допомоги. Нагорода – вияв великої підтримки нашого Музею та нашої країни. Вона надихає нас на продовження нашої роботи, попри всі випробування. Ваша увага до нашого Музею надає важливе відчуття приналежності України до європейської цивілізації та чітке бачення її європейського майбутнього", наголосив у своїй промові Юрій Савчук. 

Нагадаємо, Міжнародна премія "Museum and Heritage Awards" заснована у 2002 році. Засновники премії – організація "Museum and Heritage". Церемонія нагородження є головною подією в рамках щорічного "Museum and Heritage Show", що проходить в експозиційному центрі Олімпіа (Лондон) та традиційно представляє основні інновації, сучасні тенденції експозиційного дизайну та актуальні теми для дискусій у сфері музейної справи і культурної спадщини. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.