У Києві відкрили для огляду археологічний зондаж під склом з мурами 17-18 століть

Рідкісну атракцію можна оглянути на розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві

Про це повідомив археолог Тимур Бобровський. 

На розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві відкрито для огляду археологічний зондаж під склом з муруваннями 17-18 століть. Ймовірно, залишками старовинної цегляної огорожі садиби Софійського собору.

"Експонується не вся споруда, розкопана нами у листопаді минулого року, натомість її "закриті" ділянки перфектно відтрасовано червоним по чорному на східцях до кафе. Зроблено якісно: мурування зачищено і виокремлено контрастною підсипкою, зондаж має підсвітку та бокові дзеркала (найліпше має виглядати надвечір та вночі). Не вистачає лише інформаційного супроводу, але, сподіваюся, незабаром він також з'явиться.", - зазначив Бобровський.

У листопаді біля Софії Київської на розі Володимирської й Рейтарської археологи виявили підмурки цегляної споруди приблизно 17–18 століть. Національний заповідник спільно з Інститутом археології НАН провели дослідження знахідки.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.