У Полтаві збудують пам'ятник Симону Петлюрі

Пам’ятники Симонові Петлюрі споруджені у Вінниці, Рівному, Польщі. Тепер встановлять і в Полтаві — місті, де народився відомий державотворець.

Про це повідомляє видання "Полтавщина".

Відповідне рішення ухвалили 30 травня під час сесії Полтавської обласної ради. Згідно з проєктом рішення, йдеться про виготовлення та встановлення в обласному центрі 3-метрового бронзового пам'ятника на честь Симона Петлюри - українському державному, військовому та політичному діячу, Голові Директорії, Головному отаману військ Української Народної Республіки. Для цього з бюджету Полтавщини вирішили спрямувати 4,9 мільйона гривень.

Для розміщення споруди міська влада виділила територія поруч з Обласним центром естетичного виховання учнівської молоді й вулицею імені Симона Петлюри, де раніше стояв будинок, у якому народився і провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.