IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Білокінь

14 квітня у віці 74 роки помер доктор історичних наук, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Щевченка, Сергій Білокінь

Про це на свой Facebook-сторінці повідомив видавець Олександр Савчук.

"Сьогодні, в страсну п`ятницю, пішов від нас Сергій Іванович Білокінь (1948-2023). Ціла епоха. Жодне дослідження з історії українського мистецтва першої половини ХХ століття не можливе без його праць. Та зараз все більше задумуюся про його дружнє ставлення до мене і роль Вчителя, яку він так делікатно зіграв у моєму житті. Царство небесне... Сподіваюся, тепер Ви стрінетеся з усіма героями Ваших досліджень...", - написав Савчук

Сергій Білокінь 1971 року закінчив історичний факультет Київського університету, 1974 року — аспірантуру на філологічному факультеті Московського університету. У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917—1941 рр.: Джерелознавче дослідження" (2000).

Лауреат Шевченківської премії 2002 року за книгу "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР".

Сергій Білокінь також досліджував життя та творчість французького поета українського походження В. Гриценка.

Є упорядником, науковим редактором і автором переднього слова до першого тому другого, уточненого чотиритомного видання Української малої енциклопедії, що вийшов 2016 року у київському Університетському видавництві "Пульсари".

Помер Сергій Іванович Білокінь під час проходження лікування у США.

 

Теми

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.