IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Білокінь

14 квітня у віці 74 роки помер доктор історичних наук, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Щевченка, Сергій Білокінь

Про це на свой Facebook-сторінці повідомив видавець Олександр Савчук.

"Сьогодні, в страсну п`ятницю, пішов від нас Сергій Іванович Білокінь (1948-2023). Ціла епоха. Жодне дослідження з історії українського мистецтва першої половини ХХ століття не можливе без його праць. Та зараз все більше задумуюся про його дружнє ставлення до мене і роль Вчителя, яку він так делікатно зіграв у моєму житті. Царство небесне... Сподіваюся, тепер Ви стрінетеся з усіма героями Ваших досліджень...", - написав Савчук

Сергій Білокінь 1971 року закінчив історичний факультет Київського університету, 1974 року — аспірантуру на філологічному факультеті Московського університету. У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917—1941 рр.: Джерелознавче дослідження" (2000).

Лауреат Шевченківської премії 2002 року за книгу "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР".

Сергій Білокінь також досліджував життя та творчість французького поета українського походження В. Гриценка.

Є упорядником, науковим редактором і автором переднього слова до першого тому другого, уточненого чотиритомного видання Української малої енциклопедії, що вийшов 2016 року у київському Університетському видавництві "Пульсари".

Помер Сергій Іванович Білокінь під час проходження лікування у США.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.