IN MEMORIAM: на війні загинув історик і реконструктор Ігор Ригель

7 квітня 2023 року на війні з російськими окупантами загинув історик, коваль та реконструктор Ігор Ригель. Йому було 37 років

Про це повідомила Зимноводівська міська рада.

Ігор Ригель уродженець села Холодновідка Зимноводівського району Львівської області. У 2010 році закінчив Львівську  національну академію мистецтв. 

"На фронті загинув Ігор Ригель, випускник кафедри художнього металу ЛНАМ. Художник, коваль, історик, реконструктор, воїн, герой…Назавжди в наших серцях!" – йдеться в заяві навчального закладу.

У Клубі історичної реконструкції "Лодь" загибель бійця назвали невимовною втратою для членів організації та всього реконструкторського руху України.

"Ігор Ригель – автор багатьох неповторних історичних реплік у царині ковальського ремесла. Пав смертю хоробрих. Невимовна втрата для усіх нас та реконструкторського руху України!" – йдеться в дописі клубу "Лодь".

Роботи Ригеля українці могли бачити у фільмах "Захар Беркут", "Сторожова Застава", "Козаки", "Брехлива історія" та багатьох інших. 

Ігор Ригель добровольцем пішов на фронт на початку російського повномасштабного вторгнення. Після отриманих поранень у російсько-українській війні 7 квітня життя воїна обірвалося.  У Героя залишились мати, батько та сестра.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.