IN MEMORIAM: помер дивізійник СС "Галичина" Іван Мричко

7 травня на 98-му році життя відійшов у вічність один з останніх дивізійників Іван Мричко.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив дослідник і заступник голови Галицького Братства вояків дивізія "Галичина" Ігор Іваньков.

Народився Іван Мричко 7 червня 1925 р. у с. Нове Село (Любачівщина, Польща). У 1943 р. зголосився до дивізії "Галичина". Перейшов вишколи в Гайделяґрі та у Франції і як старший вістун (Rottenführer) у складі 2 сотні 31 полку брав участь у боях під Бродами.

"Після виходу з оточення воював у Словаччині та Австрії, де був поранений під Майєрсдорфом. Переховувався в місцевого німця, від якого отримав цивільний одяг. Оскільки рани були серйозні, той був змушений привести санітарку з радянського військового госпіталя, сказавши на допиті, що хлопець у нього працював, як остарбайтер.

Москалі забрали Івана до пересильного табору, звідки в серпні 1945 мобілізували до Червоної армії і відправили на Далекий Схід. Хтось продав дивізійника і в цьому ж році він був заарештований за засуджений до 10 років", - написав Ігор Іваньков.

Покарання відбував у магаданських таборах, перебував на спецпоселенні. В Україну Іван Мричко повернувся в 1957 році. Проживав на Львівщині.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.