На Львівщині перепоховали останки 9 вояків із Бродівського котла. ВІДЕО

25 липня на військовому цвинтарі вояків дивізії військ СС Галичина та 1-ї Української Дивізії УНА «Галичина», що розташований між селами Червоне та Ясенівці Золочівського району Львівської області, відбулись поминальні заходи присвячені українцям, воякам інших національностей з різних військових формувань, які загинули на Львівщині в липні 1944 року, в часи німецько-радянської війни.

Про це повідомляє Золочів.нет

 

Відбулося поминальне Богослужіння. Перепоховали останки 9 вояків, які були віднайдені Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" та КП "Доля".

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, за збереженими військовими ідентифікаторами, релігійними медальйонами, особистими речами та військовим спорядженням можна визначити, що 6 перепохованих вояків були українцями з 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина", 1 з німецького Вермахту і 2 не ідентифіковано.

Необліковані військові захоронення пошуковою групою ГО "Пам'ять" було виявлено в селах: Стінка, Гологори, Червоне Золочівського району.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.