На Львівщині перепоховали останки 9 вояків із Бродівського котла. ВІДЕО

25 липня на військовому цвинтарі вояків дивізії військ СС Галичина та 1-ї Української Дивізії УНА «Галичина», що розташований між селами Червоне та Ясенівці Золочівського району Львівської області, відбулись поминальні заходи присвячені українцям, воякам інших національностей з різних військових формувань, які загинули на Львівщині в липні 1944 року, в часи німецько-радянської війни.

Про це повідомляє Золочів.нет

 

Відбулося поминальне Богослужіння. Перепоховали останки 9 вояків, які були віднайдені Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" та КП "Доля".

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, за збереженими військовими ідентифікаторами, релігійними медальйонами, особистими речами та військовим спорядженням можна визначити, що 6 перепохованих вояків були українцями з 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина", 1 з німецького Вермахту і 2 не ідентифіковано.

Необліковані військові захоронення пошуковою групою ГО "Пам'ять" було виявлено в селах: Стінка, Гологори, Червоне Золочівського району.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.