Президентом Латвії став Едгарс Рінкевичс

Едгарс Рінкевичс став першим політиком в історії Латвії, який відкрито визнав свою гомосексуальну орієнтацію.

Про це інформує Delfi.

У Латвії депутати Сейму на позачерговому засіданні обрали на наступні чотири роки президентом країни багаторічного міністра закордонних справ Едгарса Рінкевичса. 

Рінкевичс був кандидатом від прем'єрської партії "Нова Єдність". "За" проголосували 52 депутати. За Рінкевичса голосували, зокрема, і представники опозиції, що загрожує змінами в правлячій коаліції.

"Дякую Сейму за довіру, яку він виявив, обравши мене на високу посаду президента Латвійської Республіки, дякую моїм прихильникам і критикам. Я зроблю все можливе, щоб не підвести вас! Боже, бережи Латвію!" — написав політик у Твіттер.

Едгарс Рінкевичс народився в Юрмалі 1973 року. 1995 року захистив ступінь бакалавра на Історико-філософському факультеті Латвійського університету. Того ж року отримав сертифікат у галузі політології та міжнародних відносин нідерландського Університету Гронінгена. У 1997 році — ступінь магістра політології Латвійського університету. У 2000 році захистив ступінь магістра в Університеті національної оборони США. 

Починав кар'єру журналістом Латвійського радіо, вже тоді, в 1993-1994 роках, спеціалізувався вже на темі зовнішньої політики і міжнародних відносин.

З 1995 року — кар'єра в Міністерстві оборони. З 1997 по 2008 рік — держсекретар Міністерства оборони. Ця посада фактично прирівнюється до заступника міністра.

З 2008 по 2011 рік — керівник Канцелярії президента Валдіса Затлерса. Після розпуску Сейму один із творців Партії реформ Затлерса (ПРЗ). У 2011 році був обраний на позачергових виборах до Сейму від ПРЗ, потім став міністром закордонних справ в уряді Валдіса Домбровскіса ("Нова Єдність").

Відтоді — беззмінний глава МЗС у різних урядах. Після розпаду ПРЗ став членом "Нової Єдності".

6 листопада 2014 року Едгарс Рінкевичс здійснив камінг-аут і став першим політиком в історії Латвії, який відкрито визнав свою гомосексуальну орієнтацію.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.