У латвійському Даугавпілсі демонтували два радянські пам'ятники

У ніч на 31 жовтня у латвійському місті Даугавпілсі демонтували два пам'ятники, які визнані такими, що прославляють окупаційний режим

Про це повідомляє Укрінформ.

 

27 жовтня з'явилася інформація про те, що в ніч з 30 на 31 жовтня буде закрито доступ до пам'ятників, включених до списку об'єктів, що підлягають демонтажу. У Даугавпілсі це пам'ятник солдатам Червоної армії у Сквері слави та пам'ятник солдатам 360-ої стрілецької дивізії РСЧА навпроти Комунального цвинтаря.

Голова Даугавпілської міської думи, русофіл Андрій Елксниньш у соціальних мережах закликав мешканців міста, більшість яких є етнічними росіянами, "попрощатися з пам'ятниками: принести квіти, запалити свічки, зробити фотографії". 

На момент початку демонтажних робіт, які проводить уряд Латвії, а не місцеве самоврядування, біля пам'ятників зібралось близько 150 осіб. Учасники акції розпочали кидати каміння та пляшки в поліцейських та робітників.  

У результати поліція затримала 37 осіб, а радянгські пам'ятники були демонтовані.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.