АНОНС: «Декомунізація обліку архівних документів в Україні»

15 червня відбудеться круглий стіл «Декомунізація обліку архівних документів в Україні».

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

15 червня 2023 року о 14:00 в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл: "Декомунізація обліку архівних документів в Україні".

Мета круглого столу – проведення конструктивної дискусії щодо проєкту нової схеми поділу архівних фондів і загальних вимог до ведення облікових документів в архіві, яка не потребуватиме переміщення фондів та окремих справ, а також позитивно вплине на принципи, практику організації й обліку фондів, а також інформаційну діяльність архівів.

Спікери заходу: Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, Тетяна Ємельянова – перший заступник Голови Державної архівної служби України, Віталій Рудь – завідувач сектору архівної справи Міністерства юстиції, керівники центральних державних архівів України та науковці.

Тривалість заходу: 1,5 години.

Місце проведення: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст. м. "Театральна"), зала 2.

Трансляція заходу відбуватиметься на Youtube-каналі Укрінформу.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.