У Лондоні відкопали унікальний мавзолей

Археологи, що ведуть розкопки в районі Саутварк на півдні Лондона, виявили унікальний мавзолей римських часів з стінами і підлогою, що добре збереглися.

Про це йдеться на BBC News Україна.

На думку вчених, мавзолей служив місцем поховання для заможних жителів Лондініуму за часів, коли Британія була римською колонією. Після реставрації мавзолею його планують перетворити на постійну експозицію.

Розкопки вели під керівництвом співробітників Лондонського археологічного музею (MOLA) за дорученням муніципальної служби транспорту.

За словами археологів, це не перший римський мавзолей, виявлений у Британії, проте він найкраще зберігся - з мозаїчною підлогою по центру і залишками сходів.

На подив дослідників, під першою мозаїчною підлогою була друга, зі схожим орнаментом. На їхню думку, мавзолей у якийсь момент вирішили перебудувати чи поновити.

У будь-якому випадку, зважаючи на все, це була солідна споруда, можливо, навіть двоповерхова.

Попри те, що мавзолей мав бути усипальницею, саркофагів у ньому не виявили. Натомість знайшли понад сотню монет, фрагменти керамічних виробів, черепиці та металу.

Це вже не перший подарунок, який дарує археологам Саутварк. Розкопки тут ведуть давно, і саме тут у 2022 році виявили найбільшу за останні 50 років мозаїку.

Співробітники музею створили тривимірну модель знайдених фрагментів мавзолею і сподіваються найближчим часом точно визначити його вік, а також можливого колишнього господаря.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".