У центрі Добромиля на місці провалля виявили торгові пивниці XVII-XVIII ст.

На площі Ринок в містечку Добромиль на Львівщині під час ремонтних робіт утворилося провалля, яке відкрило давні торгові пивниці XVII-XVIII ст.

По це повідомили в ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури.

Археолог та дослідник архітектури Юрій Лукомський обстежив територію. Провалля та виявлене приміщення обстежили, місцевим органам влади та виконавцям робіт надали рекомендації по збереженню і консервації виявленого археологічно-архітектурного обʼєкту.

В інформаційному звіті вказали, що провалене під час реконструкційних робіт цегляне склепіння поблизу будинку на площі Ринок, 14 у Добромилі є реліктом так званого передпоріжжя - підземної пивниці, влаштованої перед фасадом приринкової кам'яниці. Цегла у мурованих стінах датується XVIII - XIX ст.

"Вдалося зафіксувати ширину 4,8 м, висоту 2,4 м та окремі особливості цегляного приміщення передпоріжжя, виявити з нього прохід у старіше, муроване з каменю. Можна констатувати локалізацію на площі Ринок різночасового комплексу передпоріж, який функціонував і розвивався впродовж ранньомодерного, а можливо й пізньосередньовічного періодів розвитку міста. Це рідкісні пам'ятки архітектурно-археологічної спадщини історичних міст Європи", – зазначено у висновку старшого наукового співробітника Інституту українознавства НАН України археолога Юрія Лукомського.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".