У центрі Добромиля на місці провалля виявили торгові пивниці XVII-XVIII ст.

На площі Ринок в містечку Добромиль на Львівщині під час ремонтних робіт утворилося провалля, яке відкрило давні торгові пивниці XVII-XVIII ст.

По це повідомили в ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури.

Археолог та дослідник архітектури Юрій Лукомський обстежив територію. Провалля та виявлене приміщення обстежили, місцевим органам влади та виконавцям робіт надали рекомендації по збереженню і консервації виявленого археологічно-архітектурного обʼєкту.

В інформаційному звіті вказали, що провалене під час реконструкційних робіт цегляне склепіння поблизу будинку на площі Ринок, 14 у Добромилі є реліктом так званого передпоріжжя - підземної пивниці, влаштованої перед фасадом приринкової кам'яниці. Цегла у мурованих стінах датується XVIII - XIX ст.

"Вдалося зафіксувати ширину 4,8 м, висоту 2,4 м та окремі особливості цегляного приміщення передпоріжжя, виявити з нього прохід у старіше, муроване з каменю. Можна констатувати локалізацію на площі Ринок різночасового комплексу передпоріж, який функціонував і розвивався впродовж ранньомодерного, а можливо й пізньосередньовічного періодів розвитку міста. Це рідкісні пам'ятки архітектурно-археологічної спадщини історичних міст Європи", – зазначено у висновку старшого наукового співробітника Інституту українознавства НАН України археолога Юрія Лукомського.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.