IN MEMORIAM: У боях під Бахмутом загинув снайпер, фотограф, син дисидента Роман Чорномаз

В перші місяці повномасштабного вторгнення він добровольцем відправився на фронт та став снайпером.

Про це повідомив історик, журналіст, прес-офіцер у 112 Бригада територіальної оборони міста Києва Андрій Ковальов.

"13 червня 2023 року на Бахмутському напрямку у бою проти російських окупантів загинув за Україну мій товариш, справжній український націоналіст, український активіст, журналіст, фоторепортер, а також багатолітній співробітник редакції газети "Наша віра", воїн "Легіону Свободи" Роман Чорномаз", - написав Андрій Ковальов.

Народився Роман в Умані на Черкащині в родині українських націоналістів. Батько Романа - Богдан Чорномаз - відомий український історик, дисидент і в'язень совецьких концтаборів, письменник і громадський діяч, член Української Гельсінської Спілки. Богдан Чорномаз сидів у сумнозвісній кучинській зоні номер 36, яку називали "Зона смерті", саме там був закатований Василь Стус.

Мати – Тетяна Чорномаз - відома активістка і борець за Незалежність України, багато років очолювала Черкаську обласну організацію "Свободи", нині волонтерка, яка допомагає війську.

Роман працював у Києві журналістом і фотокореспондентом у багатьох столичних інформагенціях. Багатолітній український активіст, захисник української мови, учасник всіх українських акцій у столиці, учасник Мовного майдану та Революції Гідності. Роман також був багатолітнім борцем за Автокефальну Українську Православну Церкву. Він верстав легендарну газету "Наша віра", яку видавав Євген Сверстюк.

Від першого дня війни Роман став снайпером і приєднався до батальйону "Свобода".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.