IN MEMORIAM: У боях під Бахмутом загинув снайпер, фотограф, син дисидента Роман Чорномаз

В перші місяці повномасштабного вторгнення він добровольцем відправився на фронт та став снайпером.

Про це повідомив історик, журналіст, прес-офіцер у 112 Бригада територіальної оборони міста Києва Андрій Ковальов.

"13 червня 2023 року на Бахмутському напрямку у бою проти російських окупантів загинув за Україну мій товариш, справжній український націоналіст, український активіст, журналіст, фоторепортер, а також багатолітній співробітник редакції газети "Наша віра", воїн "Легіону Свободи" Роман Чорномаз", - написав Андрій Ковальов.

Народився Роман в Умані на Черкащині в родині українських націоналістів. Батько Романа - Богдан Чорномаз - відомий український історик, дисидент і в'язень совецьких концтаборів, письменник і громадський діяч, член Української Гельсінської Спілки. Богдан Чорномаз сидів у сумнозвісній кучинській зоні номер 36, яку називали "Зона смерті", саме там був закатований Василь Стус.

Мати – Тетяна Чорномаз - відома активістка і борець за Незалежність України, багато років очолювала Черкаську обласну організацію "Свободи", нині волонтерка, яка допомагає війську.

Роман працював у Києві журналістом і фотокореспондентом у багатьох столичних інформагенціях. Багатолітній український активіст, захисник української мови, учасник всіх українських акцій у столиці, учасник Мовного майдану та Революції Гідності. Роман також був багатолітнім борцем за Автокефальну Українську Православну Церкву. Він верстав легендарну газету "Наша віра", яку видавав Євген Сверстюк.

Від першого дня війни Роман став снайпером і приєднався до батальйону "Свобода".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".