У Холодному Яру відкриють Меморіал козакам-добровольцям

27-мі вшанування героїв Холодного Яру відбудуться 17–18 червня 2023 року

Про це повідомив засновник Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль. 

18 червня Історичний клуб "Холодний Яр" планує в Холодному Яру відкрити Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, – Олегові Куцину-"Куму" ("Карпатська Січ", 93-тя ОМБр), Андрієві Жованику-"Татарину" (V Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу-"Да Вінчі" (ДУК "Правий сектор" і 67-ма ОМБр), Герою України Тарасові Бобаничу-"Хаммеру" (ДУК "Правий сектор"). Вшануємо і могилу Героя України Георгія Тарасенка.

А на хуторі Буда біля дуба Максима Залізняка, поруч із пам'ятником кобзареві Тарасові Силенку, постане ще один пам'ятник – Олегові Куцину, багатолітньому співорганізаторові вшанувань холодноярських героїв.

В околицях Грушківки буде поставлено два меморіальні знаки – на честь Юрія Горліса-Горського, Андрія Чорноти, які знищили залогу москалів на Майданах, та козаків 3-ї (Грушківської сотні) полку гайдамаків Холодного Яру. Отже, за один день ми разом з нашими однодумцями з "Правого сектору", V Легіону, "Карпатської Січі", Легіону Свободи, 93-ї ОМБр, чигиринськими та кам'янськими козаками хочемо поставити 7 пам'ятних знаків!

А ще буде освячення зброї святих борців за волю України!

А на Покрову будуть вшановані інші наші товариші. Тож закликаємо вас жертвувати на вшанування за реквізитами:

ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573,

Оксана Герасимюк (секретарка проєкту); PayPal (Романа Коваля): kovalroman1@gmail.com

Запрошуємо наших однодумців узяти участь у 27-х вшануваннях героїв Холодного Яру та героїв нинішньої війни. 

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.