У Холодному Яру відкриють Меморіал козакам-добровольцям

27-мі вшанування героїв Холодного Яру відбудуться 17–18 червня 2023 року

Про це повідомив засновник Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль. 

18 червня Історичний клуб "Холодний Яр" планує в Холодному Яру відкрити Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, – Олегові Куцину-"Куму" ("Карпатська Січ", 93-тя ОМБр), Андрієві Жованику-"Татарину" (V Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу-"Да Вінчі" (ДУК "Правий сектор" і 67-ма ОМБр), Герою України Тарасові Бобаничу-"Хаммеру" (ДУК "Правий сектор"). Вшануємо і могилу Героя України Георгія Тарасенка.

А на хуторі Буда біля дуба Максима Залізняка, поруч із пам'ятником кобзареві Тарасові Силенку, постане ще один пам'ятник – Олегові Куцину, багатолітньому співорганізаторові вшанувань холодноярських героїв.

В околицях Грушківки буде поставлено два меморіальні знаки – на честь Юрія Горліса-Горського, Андрія Чорноти, які знищили залогу москалів на Майданах, та козаків 3-ї (Грушківської сотні) полку гайдамаків Холодного Яру. Отже, за один день ми разом з нашими однодумцями з "Правого сектору", V Легіону, "Карпатської Січі", Легіону Свободи, 93-ї ОМБр, чигиринськими та кам'янськими козаками хочемо поставити 7 пам'ятних знаків!

А ще буде освячення зброї святих борців за волю України!

А на Покрову будуть вшановані інші наші товариші. Тож закликаємо вас жертвувати на вшанування за реквізитами:

ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573,

Оксана Герасимюк (секретарка проєкту); PayPal (Романа Коваля): kovalroman1@gmail.com

Запрошуємо наших однодумців узяти участь у 27-х вшануваннях героїв Холодного Яру та героїв нинішньої війни. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.