У Холодному Яру відкриють Меморіал козакам-добровольцям

27-мі вшанування героїв Холодного Яру відбудуться 17–18 червня 2023 року

Про це повідомив засновник Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль. 

18 червня Історичний клуб "Холодний Яр" планує в Холодному Яру відкрити Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, – Олегові Куцину-"Куму" ("Карпатська Січ", 93-тя ОМБр), Андрієві Жованику-"Татарину" (V Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу-"Да Вінчі" (ДУК "Правий сектор" і 67-ма ОМБр), Герою України Тарасові Бобаничу-"Хаммеру" (ДУК "Правий сектор"). Вшануємо і могилу Героя України Георгія Тарасенка.

А на хуторі Буда біля дуба Максима Залізняка, поруч із пам'ятником кобзареві Тарасові Силенку, постане ще один пам'ятник – Олегові Куцину, багатолітньому співорганізаторові вшанувань холодноярських героїв.

В околицях Грушківки буде поставлено два меморіальні знаки – на честь Юрія Горліса-Горського, Андрія Чорноти, які знищили залогу москалів на Майданах, та козаків 3-ї (Грушківської сотні) полку гайдамаків Холодного Яру. Отже, за один день ми разом з нашими однодумцями з "Правого сектору", V Легіону, "Карпатської Січі", Легіону Свободи, 93-ї ОМБр, чигиринськими та кам'янськими козаками хочемо поставити 7 пам'ятних знаків!

А ще буде освячення зброї святих борців за волю України!

А на Покрову будуть вшановані інші наші товариші. Тож закликаємо вас жертвувати на вшанування за реквізитами:

ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573,

Оксана Герасимюк (секретарка проєкту); PayPal (Романа Коваля): kovalroman1@gmail.com

Запрошуємо наших однодумців узяти участь у 27-х вшануваннях героїв Холодного Яру та героїв нинішньої війни. 

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.