АНОНС: публічна розмова "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії"

Із нагоди Всесвітнього дня біженців у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться публічна розмова на тему «Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії».

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

20 червня о 15:00 з нагоди Всесвітнього дня біженців у Музеї відбудеться публічна розмова на тему "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії".

Захід проходитиме у просторі виставки "Україна – розп'яття", яка розповідає про російсько-українську війну.

У межах розмови старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій прочитає лекцію, присвячену проблемі вимушеного переселення в умовах російсько-української війни нащадків лемків, переміщених у 1945 р. на Луганщину, та західних бойків у 1951 р. – на Донеччину.

Лемки з Горлицького повіту колишнього Краківського воєводства були виселені зі своїх домівок на підставі Угоди про обмін населенням між УРСР та Польщею від 9 вересня 1944 р. Бойки з Нижньоустрицького району колишньої Дрогобицької області були переселені в межах домовленості про обмін територіями між УРСР та Польщею 1951 р.

Автор лекції зосередиться на двох спільнотах – лемків із с. Переможне та бойків із трьох сіл Званівської громади біля м. Бахмут. Лемки із с. Переможне допомагали захисникам зруйнованого Луганського аеропорту й мусили рятуватися втечею, коли у 2014 р. село зайняли терористи з угруповання "ЛНР". Бойки із сіл Званівської громади, були змушені покинути власні домівки у 2022 р. через бойові дії на їхній території.

Модератор заходу – старший науковий співробітник Музею Інна Єрмакова.

Трансляція заходу на офіційній сторінці Музею у ФБ.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.