У Києві знесуть ще один памʼятник Олександру Пушкіну

Київська міська рада підтримала петицію щодо демонтажу скульптури на Шулявці.

Про це повідомив проєкт "Деколонізація.Україна".

"Процес деколонізації активно триває по всій Україні. Пам'ятники Пушкіну є головними російськими ідеологічними маркерами, так само, якими були пам'ятники Леніну для періоду радянської окупації", – зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

"Враховуючи повномасштабне вторгення вторгнення Російської Федерації та широкомасштабну збройну агресію на території України, а також актуальний суспільний запит, підтримую електронну петицію №12081 "Демонтуйте пам'ятник Пушкіну ша Шулявці", – йдеться у відповіді мера столиці Віталія Кличка.

У тексті також зазначено, що пам'ятник Пушкіну, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2009 року, занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятка монументального мистецтва національного значення. Відповідно, рішення про демонтаж має приймати Кабмін за поданням МКІП.

Віталій Кличко додав, що питання щодо демонтажу зазначеного пам'ятника обговорювалось на черговому засіданні міжвідомчої робочої групи у травні 2023 року і там затвердити усунення з публічного простору Пушкіну.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.