У херсонському музеї ідентифікували картини, вивезені до окупованого Криму

Співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували картини, які загарбники викрали та вивезли до тимчасово окупованого Криму.

Про це повідомив Херсонський художній музей імені Олександра Шовкуненка у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Картини вдалося ідентифікувати за фотографією, зробленою 1 квітня в сімферопольському Центральному музеї Тавриди. Зазначається, що фото зроблене під час підписання загарбниками злочинного "договору" про зберігання викрадених творів мистецтва.

"Серед монументальних картин, що знаходяться за спиною одного з учасників цієї незаконної оборудки, вдалось ідентифікувати два полотна", - зауважили в Херсонському музеї.

Йдеться про картини "Реставратори" Карліса Добрайса та "У Гірках" Леоніда Лабенка.

"Раніше ми визначили, що на цю світлину потрапила і серія "Стихії в сучасному світі" талановитої херсонської художниці Катерини Михальченко (Шаярової). Сподіваємось, що це не останні знахідки на цій фотографії", - додали в музеї.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.