Вишитий рушник із Житомирщини передали Меморіалу жертв геноциду в Руанді

Його передав до меморіального комплексу під час офіційного візиту міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Про це повідомив Музей Голодомору.

В середині травня команда музею побувала в селі Ходорків на Житомирщині, де мешкає 102-річна Любов Ярош. Тоді вдалося записали ще одне інтерв'ю та отримати в дар рушник, який вона особисто вишивала (тепер він зберігатиметься в Музеї Руанди як нагадування про Голодомор-геноцид в Україні), а також кошик із березової кори, якому більше ста років.

"Цей рушник вишила українка, яка пережила Голодомор. Вчора ми передали його Меморіалу жертв геноциду в Руанді 1994 року. Любові Ярош 102 роки. Вона і сьогодні допомагає плести масксітки для ЗСУ, а троє її онуків воюють. Цей рушник вона передала спеціально для моєї поїздки. Це знак солідарності українського народу з руандійським. Ми поділяємо їхній біль, бо самі пережили геноцид", – написав Дмитро Кулеба.

Водночас міністр наголосив на важливому сучасному контексті руандійського досвіду в подоланні проблем у постгеноцидному суспільстві. Йдеться про покарання за пропаганду та притягнення розпалювачів геноциду до відповідальності.

 
Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.