Вишитий рушник із Житомирщини передали Меморіалу жертв геноциду в Руанді

Його передав до меморіального комплексу під час офіційного візиту міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Про це повідомив Музей Голодомору.

В середині травня команда музею побувала в селі Ходорків на Житомирщині, де мешкає 102-річна Любов Ярош. Тоді вдалося записали ще одне інтерв'ю та отримати в дар рушник, який вона особисто вишивала (тепер він зберігатиметься в Музеї Руанди як нагадування про Голодомор-геноцид в Україні), а також кошик із березової кори, якому більше ста років.

"Цей рушник вишила українка, яка пережила Голодомор. Вчора ми передали його Меморіалу жертв геноциду в Руанді 1994 року. Любові Ярош 102 роки. Вона і сьогодні допомагає плести масксітки для ЗСУ, а троє її онуків воюють. Цей рушник вона передала спеціально для моєї поїздки. Це знак солідарності українського народу з руандійським. Ми поділяємо їхній біль, бо самі пережили геноцид", – написав Дмитро Кулеба.

Водночас міністр наголосив на важливому сучасному контексті руандійського досвіду в подоланні проблем у постгеноцидному суспільстві. Йдеться про покарання за пропаганду та притягнення розпалювачів геноциду до відповідальності.

 
Теми

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.