"Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання Путіна на Петербурзькому економічному форумі

Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв.

Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання президента РФ Володимира Путіна на Петербурзькому економічному форумі.

Фонд зазначає, що Путін поширює безглузду брехню про Голокост, і його слід класифікувати як заперечувача Голокосту.

"На відміну від навмисної пропаганди Путіна, ми прагнемо проводити ретельне та неупереджене історичне дослідження Голокосту. Одним із таких досліджень стало встановлення імен вбивць у Бабиному Яру. Детальніше про це в матеріалі.

"Як голова вченої ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", о. Патрік Дебуа встановив список із 161 німця, причетного до розстрілу 33 771 єврея в Бабиному Яру. За нашими оцінками, було залучено понад 2000 німців, у тому числі сумнозвісного Пауля Блобеля. О. Патрік Дебуа також проводив розслідування масових розстрілів у Росії, від Ленінградської області до Північної Осетії. Ми закликаємо пана Путіна вивчати Голокост у його власній країні, Росії, де зафіксовано понад 100 місць масових вбивств євреїв. Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв. Путін звинувачує Україну, намагаючись приховати власні акти геноциду.", - сказано у заяві фонду.

Олександр Круглов, старший науковий радник з історичних питань Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" зазначає:

"На петербурзькому економічному форумі з подачі Путіна також був показаний так званий документальний фільм про "звірства українських поліцаїв". Навіть побіжний аналіз цього продукту російських пропагандистів дозволяє зробити висновок, що він являє собою нагромадження брехні та підтасовування фактів. Зокрема, українські поліцейські, тим більше Буковинський курінь, на основі якого навесні 1942 р. було сформовано 115-й та 118-й шутцманшафтбатальйони, у розстрілах євреїв у Бабиному Яру восени 1941 р. участі не брали. Буковинський курінь прибув у Київ на початку листопада 1941 р., тобто після масових розстрілів. Щоправда, наприкінці вересня 1941 р. до Києва з Житомира німці привезли 300 колишніх військовополонених, з яких було сформовано українську допоміжну поліцію, проте жодної участі у розстрілах вона не брала".

Він наголошує, що розстріли проводили виключно німецькі поліцейські та есесівці – зондеркоманда СД 4а, рота військ СС особливого призначення, підрозділи 45-го та 303-го поліцейських батальйонів.

"Показаний на початку фільму уривок з художнього фільму про Бабин Яр є чистою вигадкою і спотворенням дійсних подій. Його мета – психологічно вплинути на глядачів, сформувати або посилити у них негативне ставлення до України. Таку ж мету мають і інші включені у фільм уривки з німецької кінохроніки про переслідування євреїв місцевим населенням, які жодного відношення до України не мають. У цих уривках йдеться про події у країнах Балтії", - зазначив Круглов.

За його словами, загалом показаний фільм про "звірства українських поліцаїв" носить суто пропагандистський характер і покликаний виправдати агресію Росії проти України, злочини рашистів на захопленій території України, налаштувати населення Росії і нечисленні закордонні делегації, що брали участь у форумі, проти України в цілому, та української влади особливо.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.