Українське посольство завітало на «урочисте відкриття» виставки у Білорусі

Українські дипломати відвідали урочисте відкриття виставки автентичних українських рушників і народного одягу у Білорусі.

Про це інформує Посольство України в Республіці Білорусь.

16 червня дипломати відвідали територію Білоруського державного музею архітектури та завітали на виставку майстрині народної творчості Галини Безбородко, яка народилася в Україні, але проживає у Білорусі. 

"На виставці, яку відвідали дипломати посольства України в Білорусі, представлені рушники з різних регіонів України, народний жіночий одяг, вишивані сорочки. Присутні мали можливість послухати розповідь співробітників музею, які познайомили відвідувачів виставки з історією представлених експонатів", – йдеться у повідомленні.

Проте така ініціатива українського посольства викликало обурення у соцмережіах, адже з території Білорусі неодноразово здійснювалися обстріли України, а білоруський режим відтримує військову агресію Росії проти України.

"Тобто Ви дійсно не розумієте що коли в Україні війна і коли Білорусь на державному рівні підтримує нашого ворога Ви йдете на цю виставку і ще й продаєте це як власні культурні здобутки? Серйозно? І от цікаво, чия це була ідея? А приїдьте в Харків, Херсон чи Одесу! Підтримайте культурну спадщину там! А ще краще в Олешки! Соромно що Ви там нібито представляєте Україну!", - написала етнологиня Оксана Косміна.

 Посольство ніяк не прокоментувало обурення українців.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.