Українське посольство завітало на «урочисте відкриття» виставки у Білорусі

Українські дипломати відвідали урочисте відкриття виставки автентичних українських рушників і народного одягу у Білорусі.

Про це інформує Посольство України в Республіці Білорусь.

16 червня дипломати відвідали територію Білоруського державного музею архітектури та завітали на виставку майстрині народної творчості Галини Безбородко, яка народилася в Україні, але проживає у Білорусі. 

"На виставці, яку відвідали дипломати посольства України в Білорусі, представлені рушники з різних регіонів України, народний жіночий одяг, вишивані сорочки. Присутні мали можливість послухати розповідь співробітників музею, які познайомили відвідувачів виставки з історією представлених експонатів", – йдеться у повідомленні.

Проте така ініціатива українського посольства викликало обурення у соцмережіах, адже з території Білорусі неодноразово здійснювалися обстріли України, а білоруський режим відтримує військову агресію Росії проти України.

"Тобто Ви дійсно не розумієте що коли в Україні війна і коли Білорусь на державному рівні підтримує нашого ворога Ви йдете на цю виставку і ще й продаєте це як власні культурні здобутки? Серйозно? І от цікаво, чия це була ідея? А приїдьте в Харків, Херсон чи Одесу! Підтримайте культурну спадщину там! А ще краще в Олешки! Соромно що Ви там нібито представляєте Україну!", - написала етнологиня Оксана Косміна.

 Посольство ніяк не прокоментувало обурення українців.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".