У Білорусі знищили кладовище Армії Крайової

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни.

У селі Сурконти поблизу Гродна 25 серпня у присутності голови місцевої сільради та міліції екскаватор розрівняв кладовище вояків польської Армії Крайової.

Поховання виникло під час Другої світової війни. 21 серпня 1944 року у Сурконтах стався бій між російськими енкаведистами та Армією Крайовою. Незадовго до цього цей загін АК спільно з Червоною армією здійснювали операцію з вигнання нацистів із Вільнюса. Після неї радянська сторона почала дії проти своїх союзників.

У ході бою в Сурконтах з польського боку загинули 18 осіб, ще 18 було поранено. Однак, росіяни добили усіх поранених, окрім одного, який зумів зімітувати смерть.

З радянського боку, за польськими даними, загинуло 132 енкаведиста, але червоні визнали лише 18 загиблих.

Поховання польських солдат на сільському кладовищі комуністи не дозволили. Тому могилу викопали у полі, поблизу поховання учасників повстання 1863 року. В радянський час місцеві мешканці не допустили розорення могили під колгоспне поле.

У вересні 1991 року збудовано меморіал. 

 
 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.