У Білорусі знищили кладовище Армії Крайової

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни.

У селі Сурконти поблизу Гродна 25 серпня у присутності голови місцевої сільради та міліції екскаватор розрівняв кладовище вояків польської Армії Крайової.

Поховання виникло під час Другої світової війни. 21 серпня 1944 року у Сурконтах стався бій між російськими енкаведистами та Армією Крайовою. Незадовго до цього цей загін АК спільно з Червоною армією здійснювали операцію з вигнання нацистів із Вільнюса. Після неї радянська сторона почала дії проти своїх союзників.

У ході бою в Сурконтах з польського боку загинули 18 осіб, ще 18 було поранено. Однак, росіяни добили усіх поранених, окрім одного, який зумів зімітувати смерть.

З радянського боку, за польськими даними, загинуло 132 енкаведиста, але червоні визнали лише 18 загиблих.

Поховання польських солдат на сільському кладовищі комуністи не дозволили. Тому могилу викопали у полі, поблизу поховання учасників повстання 1863 року. В радянський час місцеві мешканці не допустили розорення могили під колгоспне поле.

У вересні 1991 року збудовано меморіал. 

 
 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.