На Полтавщині демонтують пам'ятник Олександру Пушкіну

У Лубнах на Полтавщині буде демонтовано пам’ятник російському поету Російської імперії Олександру Пушкіну.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті 22 червня тридцята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради схвалила рішення "Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкту – пам'ятного знаку російському поету Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни".

"Нагадаю: пам'ятники Пушкіну демонтовані у Кременчуці та селі Біленченківка Гадяцької громади. Це важливо: і міський голова Лубен Олександр Грицаєнко, і секретар міської ради Маргарита Комарова, і весь депутатський загал (а це виразники волі громади) чітко усвідомлюють, що політика деколонізації як всебічного позбуття імперських російських впливів є державною справою. Ідуть у небуття часи, коли дехто намагався брендувати Лубни як "пушкінське", як "місто Пушкіна і Анни Керн"", - прокоментував рішення сесії Лубенської міської ради представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Після усунення з публічного простору пам'ятник Олександру Пушкіну буде передане на тимчасове зберігання до Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.