На Полтавщині демонтують пам'ятник Олександру Пушкіну

У Лубнах на Полтавщині буде демонтовано пам’ятник російському поету Російської імперії Олександру Пушкіну.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті 22 червня тридцята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради схвалила рішення "Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкту – пам'ятного знаку російському поету Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни".

"Нагадаю: пам'ятники Пушкіну демонтовані у Кременчуці та селі Біленченківка Гадяцької громади. Це важливо: і міський голова Лубен Олександр Грицаєнко, і секретар міської ради Маргарита Комарова, і весь депутатський загал (а це виразники волі громади) чітко усвідомлюють, що політика деколонізації як всебічного позбуття імперських російських впливів є державною справою. Ідуть у небуття часи, коли дехто намагався брендувати Лубни як "пушкінське", як "місто Пушкіна і Анни Керн"", - прокоментував рішення сесії Лубенської міської ради представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Після усунення з публічного простору пам'ятник Олександру Пушкіну буде передане на тимчасове зберігання до Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління. 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.