У Римі можна тепер оглянути площу, де вбили Юлія Цезаря

Туристи в Італії можуть оглянути місце де, за переказами, вбили римського імператора Юлія Цезаря. Нову пішохідну доріжку відкрили на стародавній площі 20 червня.

Про це повідомляє The Guardian, пише Суспільне. Культура.

За легендою, Цезаря зарізала група ображених сенаторів 15 березня 44 року до нашої ери. За однією з версій, імператор помер на центральній площі Торре Арджентіна, де знайшли залишки чотирьох храмів.

Усі руїни розташовуються нижче рівня вулиці, і донедавна їх можна було побачити лише з-за бар'єрів поблизу жвавого дорожнього перехрестя.

З вівторка, 20 червня, відвідувачі можуть пересуватися територією новою пішохідною доріжкою. Для іноземних туристів вхід на оглядовий майданчик коштуватиме €5.

Сучасні роботи на археологічній ділянці, яку виявили під час будівельних робіт у Римі в 1920-х роках, профінансував італійський будинок моди Bulgari.

Гай Юлій Цезар — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул, диктатор, великий понтифік. Один із найвидатніших полководців античності.

Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря. На засіданні сенату змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій.

Однак бунтівники не отримали підтримки — народ підтримав Марка Антонія. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кінця 42 року до н. е. зазнали поразки і загинули один за іншим.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.