У Крилосі під загрозою знищення історичний ландшафт Давнього Галича

У Крилосі проводять будівельні роботи, що знищують історичний ландшафт княжого Галича.

Про це повідомив археолог Юрій Лукомський.

В середині червня у Крилосі розпочали несанкціоновані будівельні роботи. За словами Юрія Лукомського, під приводом щорічної прощі місцеві депутати вирішили "облагородити" територію, завдаючи непоправної шкоди для історії України.   

"Південно-західна частина княжого Галича зберегла дотепер історичний ландшафт, силует і перспективу планомірних археологічних студій. Це вціліле у натуральному вигляді пів-пасмо давнього гóрода, простір, насичений історичною традицією, святістю, слідами світлих постатей нашої слави!.. Де взявся той неук і групка місцевих чиновників, щоб під час війни вломитися сюди з обридливою гігантською діагональною коробкою, пригнати трактор, бригаду молодих і дужих хлопців, вирити рови, забетонувати і швиденько сколотити буду? Це глузування над пам'яттю наших славних предків, відомих дослідників, тих мільйонів, що приходили сюди на прощі в часи відкриттів Ярослава Пастернака, проймалися духом гідности, випростовувалися гордо за своє минуле", - написав Юрій Лукомський. 

На території Крилосу в часи середньовіччя існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич. Нині тут діє Національний заповідник "Давній Галич".

Поряд з церквами Св. Пантелеймона (ХІІ ст.), Різдва Христового (XVI ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському  літописі "Галичина могила", легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Св. Василія ( ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів. Відтак важливо зберегти цю територію для подальших археологічних досліджень.

"Давній Галич - це городище, пам'ятка археології! Тут будувати такого не можна!!! Бо тут довкола - червоні лінії! Бо тут ще розкопають, дослідять і відтворять! Бо з тих оборонних валів і зі Саду має бути ЧИСТИЙ кругозір! Має бути видно гори Карпати, Викторів, Сокіл, Діброву, Бідун, Карпів Гай, Карпицю, Виноградну Гору зі святим Пантелеймоном, Побережжя, Меживіддя, Церквиська, Підгороддя ... Але й Вони навзаєм мають дивитися на натурально збережену Крилоську Гору з Княжою Криницею, Золотим Током, Успенською церквою, валами, ровами, Галициною Могилою, Качковом і Валками, бо там б'ється серце Давнього Княжого Галича! ", - зазначив Юрій Лукомський.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.