У Галичі археологи натрапили на підземелля в’їзної брами княжого замку
Під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич» археологи натрапили на підвал в’їзної вежі Галицького замку.
Про це повідомив директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.
За допомогою відеокамери археологи змогли оглянути вежу всередині і показали склепіння. До кінця літа дослідники спробують потрапити у віднайдене приміщення фізично, щоб ретельніше його обстежити.
"Сьогодні потрапили в цокольний поверх в'їзної вежі Галицького замку, де ніхто не був 300 років. Поки з допомогою відеокамери", – написав 19 червня генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник і опублікував відео.
Торік археологи натрапили на стіну, розчистили її і виявили в'їзну вежу Галицького замку розміром 16 на 23 м. В кінці археологічного сезону там виявили вентиляційний канал глибиною 6 м.
"Цього року, вже в новому археологічному сезоні, ми помістили камеру в цей вентиляційний канал і побачили там величезне приміщення. На думку дослідника Юрія Лукомського, цей рівень, що ми розчистили, це був перший поверх. Над ним був другий поверх, а вентиляційний канал це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз", – розповів ZAXID.NET директор заповідника.
Володимир Олійник зазначає, що вежа датується XVI ст. Це встановили за цеглою на склепінні.
"Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років", – пояснює директор заповідника.
Галицький замок XIV ст., який частково зберігся на горі біля річки Дністер, раніше був фортифікаційною спорудою. У місті також збереглися фундаменти Успенського собору (1157), поруч у с. Шевченкове є храм святого Пантелеймона (1194). Галич – давнє місто, центр Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
