У Галичі археологи натрапили на підземелля в’їзної брами княжого замку

Під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич» археологи натрапили на підвал в’їзної вежі Галицького замку.

Про це повідомив директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.

За допомогою відеокамери археологи змогли оглянути вежу всередині і показали склепіння. До кінця літа дослідники спробують потрапити у віднайдене приміщення фізично, щоб ретельніше його обстежити.

"Сьогодні потрапили в цокольний поверх в'їзної вежі Галицького замкуде ніхто не був 300 роківПоки з допомогою відеокамери", – написав 19 червня генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник і опублікував відео.

Торік археологи натрапили на стіну, розчистили її і виявили в'їзну вежу Галицького замку розміром 16 на 23 м. В кінці археологічного сезону там виявили вентиляційний канал глибиною 6 м.

"Цього року, вже в новому археологічному сезоні, ми помістили камеру в цей вентиляційний канал і побачили там величезне приміщення. На думку дослідника Юрія Лукомського, цей рівень, що ми розчистили, це був перший поверх. Над ним був другий поверх, а вентиляційний канал це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз", – розповів ZAXID.NET директор заповідника.

Володимир Олійник зазначає, що вежа датується XVI ст. Це встановили за цеглою на склепінні.

"Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років", – пояснює директор заповідника.

Галицький замок XIV ст., який частково зберігся на горі біля річки Дністер, раніше був фортифікаційною спорудою. У місті також збереглися фундаменти Успенського собору (1157), поруч у с. Шевченкове є храм святого Пантелеймона (1194). Галич – давнє місто, центр Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

 

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".