У Крилосі під загрозою знищення історичний ландшафт Давнього Галича

У Крилосі проводять будівельні роботи, що знищують історичний ландшафт княжого Галича.

Про це повідомив археолог Юрій Лукомський.

В середині червня у Крилосі розпочали несанкціоновані будівельні роботи. За словами Юрія Лукомського, під приводом щорічної прощі місцеві депутати вирішили "облагородити" територію, завдаючи непоправної шкоди для історії України.   

"Південно-західна частина княжого Галича зберегла дотепер історичний ландшафт, силует і перспективу планомірних археологічних студій. Це вціліле у натуральному вигляді пів-пасмо давнього гóрода, простір, насичений історичною традицією, святістю, слідами світлих постатей нашої слави!.. Де взявся той неук і групка місцевих чиновників, щоб під час війни вломитися сюди з обридливою гігантською діагональною коробкою, пригнати трактор, бригаду молодих і дужих хлопців, вирити рови, забетонувати і швиденько сколотити буду? Це глузування над пам'яттю наших славних предків, відомих дослідників, тих мільйонів, що приходили сюди на прощі в часи відкриттів Ярослава Пастернака, проймалися духом гідности, випростовувалися гордо за своє минуле", - написав Юрій Лукомський. 

На території Крилосу в часи середньовіччя існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич. Нині тут діє Національний заповідник "Давній Галич".

Поряд з церквами Св. Пантелеймона (ХІІ ст.), Різдва Христового (XVI ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському  літописі "Галичина могила", легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Св. Василія ( ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів. Відтак важливо зберегти цю територію для подальших археологічних досліджень.

"Давній Галич - це городище, пам'ятка археології! Тут будувати такого не можна!!! Бо тут довкола - червоні лінії! Бо тут ще розкопають, дослідять і відтворять! Бо з тих оборонних валів і зі Саду має бути ЧИСТИЙ кругозір! Має бути видно гори Карпати, Викторів, Сокіл, Діброву, Бідун, Карпів Гай, Карпицю, Виноградну Гору зі святим Пантелеймоном, Побережжя, Меживіддя, Церквиська, Підгороддя ... Але й Вони навзаєм мають дивитися на натурально збережену Крилоську Гору з Княжою Криницею, Золотим Током, Успенською церквою, валами, ровами, Галициною Могилою, Качковом і Валками, бо там б'ється серце Давнього Княжого Галича! ", - зазначив Юрій Лукомський.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.