У Крилосі під загрозою знищення історичний ландшафт Давнього Галича

У Крилосі проводять будівельні роботи, що знищують історичний ландшафт княжого Галича.

Про це повідомив археолог Юрій Лукомський.

В середині червня у Крилосі розпочали несанкціоновані будівельні роботи. За словами Юрія Лукомського, під приводом щорічної прощі місцеві депутати вирішили "облагородити" територію, завдаючи непоправної шкоди для історії України.   

"Південно-західна частина княжого Галича зберегла дотепер історичний ландшафт, силует і перспективу планомірних археологічних студій. Це вціліле у натуральному вигляді пів-пасмо давнього гóрода, простір, насичений історичною традицією, святістю, слідами світлих постатей нашої слави!.. Де взявся той неук і групка місцевих чиновників, щоб під час війни вломитися сюди з обридливою гігантською діагональною коробкою, пригнати трактор, бригаду молодих і дужих хлопців, вирити рови, забетонувати і швиденько сколотити буду? Це глузування над пам'яттю наших славних предків, відомих дослідників, тих мільйонів, що приходили сюди на прощі в часи відкриттів Ярослава Пастернака, проймалися духом гідности, випростовувалися гордо за своє минуле", - написав Юрій Лукомський. 

На території Крилосу в часи середньовіччя існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич. Нині тут діє Національний заповідник "Давній Галич".

Поряд з церквами Св. Пантелеймона (ХІІ ст.), Різдва Христового (XVI ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському  літописі "Галичина могила", легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Св. Василія ( ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів. Відтак важливо зберегти цю територію для подальших археологічних досліджень.

"Давній Галич - це городище, пам'ятка археології! Тут будувати такого не можна!!! Бо тут довкола - червоні лінії! Бо тут ще розкопають, дослідять і відтворять! Бо з тих оборонних валів і зі Саду має бути ЧИСТИЙ кругозір! Має бути видно гори Карпати, Викторів, Сокіл, Діброву, Бідун, Карпів Гай, Карпицю, Виноградну Гору зі святим Пантелеймоном, Побережжя, Меживіддя, Церквиська, Підгороддя ... Але й Вони навзаєм мають дивитися на натурально збережену Крилоську Гору з Княжою Криницею, Золотим Током, Успенською церквою, валами, ровами, Галициною Могилою, Качковом і Валками, бо там б'ється серце Давнього Княжого Галича! ", - зазначив Юрій Лукомський.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.