У Крилосі під загрозою знищення історичний ландшафт Давнього Галича

У Крилосі проводять будівельні роботи, що знищують історичний ландшафт княжого Галича.

Про це повідомив археолог Юрій Лукомський.

В середині червня у Крилосі розпочали несанкціоновані будівельні роботи. За словами Юрія Лукомського, під приводом щорічної прощі місцеві депутати вирішили "облагородити" територію, завдаючи непоправної шкоди для історії України.   

"Південно-західна частина княжого Галича зберегла дотепер історичний ландшафт, силует і перспективу планомірних археологічних студій. Це вціліле у натуральному вигляді пів-пасмо давнього гóрода, простір, насичений історичною традицією, святістю, слідами світлих постатей нашої слави!.. Де взявся той неук і групка місцевих чиновників, щоб під час війни вломитися сюди з обридливою гігантською діагональною коробкою, пригнати трактор, бригаду молодих і дужих хлопців, вирити рови, забетонувати і швиденько сколотити буду? Це глузування над пам'яттю наших славних предків, відомих дослідників, тих мільйонів, що приходили сюди на прощі в часи відкриттів Ярослава Пастернака, проймалися духом гідности, випростовувалися гордо за своє минуле", - написав Юрій Лукомський. 

На території Крилосу в часи середньовіччя існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич. Нині тут діє Національний заповідник "Давній Галич".

Поряд з церквами Св. Пантелеймона (ХІІ ст.), Різдва Христового (XVI ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському  літописі "Галичина могила", легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Св. Василія ( ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів. Відтак важливо зберегти цю територію для подальших археологічних досліджень.

"Давній Галич - це городище, пам'ятка археології! Тут будувати такого не можна!!! Бо тут довкола - червоні лінії! Бо тут ще розкопають, дослідять і відтворять! Бо з тих оборонних валів і зі Саду має бути ЧИСТИЙ кругозір! Має бути видно гори Карпати, Викторів, Сокіл, Діброву, Бідун, Карпів Гай, Карпицю, Виноградну Гору зі святим Пантелеймоном, Побережжя, Меживіддя, Церквиська, Підгороддя ... Але й Вони навзаєм мають дивитися на натурально збережену Крилоську Гору з Княжою Криницею, Золотим Током, Успенською церквою, валами, ровами, Галициною Могилою, Качковом і Валками, бо там б'ється серце Давнього Княжого Галича! ", - зазначив Юрій Лукомський.

 

"Він уявляв себе на морі Нельсоном, а на суші - Наполеоном..." Мозаїчний образ Вінстона Черчилля

Постать Вінстона Черчилля відома більшості вже у статусі прем'єр-міністра Великої Британії воєнного часу Другої світової війни як непохитного національного лідера, який, прагнучи врятувати свою країну – врятував світ від "брунатної чуми". Однак від першого обрання в Парламент 1900 року і до кульмінаційного виголошення славнозвісних слів у травні 1940 року: "Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту", минуло майже півстоліття.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.