Херсонський художній музей ідентифікував 50 вкрадених росіянами експонатів

Херсонські музейники ідентифікували 50 робіт, вкрадених російськими військовими з художнього музею.

Про це Херсонський художній музей повідомляє у Фейсбуці.

Як зазначається, ідентифіковано по світлинах, зроблених у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, 50 творів мистецтва, викрадених росіянами з Херсона під час окупації міста.

Зокрема, ідентифікували роботу Владлена Ваганова "Лісова пісня" (1968. Папір, ліногравюра). Дружина художника, Надія Ваганова, стояла біля витоків створення Херсонського художнього музею, довгі роки була його головним зберігачем, а після смерті чоловіка передала в дар музею більше ста графічних і живописних творів митця. Ліногравюра "Лісова пісня" – один із цих дарів.

Як зазначають у музеї, світлина, яку колаборанти зробили 1 квітня 2023 року під час підписання так званого "договору" про зберігання в окупованому Криму викрадених творів мистецтва, вдруге підтвердила незаконне перебування в Центральному музеї Тавриди "Сказання про північний похід Дарія" з поліптиху "Сказання" – твору ще одного херсонського художника, Фелікса Кідера (спочатку роботу зафіксували в кримському музеї на початку листопада 2022-го, одразу після пограбування Херсонського художнього).

Робота над ідентифікацією викрадених творів триває, фахівці продовжують уточнювати перелік робіт, які зберігаються в музеї окупованого Криму.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.