Херсонський художній музей ідентифікував 50 вкрадених росіянами експонатів

Херсонські музейники ідентифікували 50 робіт, вкрадених російськими військовими з художнього музею.

Про це Херсонський художній музей повідомляє у Фейсбуці.

Як зазначається, ідентифіковано по світлинах, зроблених у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, 50 творів мистецтва, викрадених росіянами з Херсона під час окупації міста.

Зокрема, ідентифікували роботу Владлена Ваганова "Лісова пісня" (1968. Папір, ліногравюра). Дружина художника, Надія Ваганова, стояла біля витоків створення Херсонського художнього музею, довгі роки була його головним зберігачем, а після смерті чоловіка передала в дар музею більше ста графічних і живописних творів митця. Ліногравюра "Лісова пісня" – один із цих дарів.

Як зазначають у музеї, світлина, яку колаборанти зробили 1 квітня 2023 року під час підписання так званого "договору" про зберігання в окупованому Криму викрадених творів мистецтва, вдруге підтвердила незаконне перебування в Центральному музеї Тавриди "Сказання про північний похід Дарія" з поліптиху "Сказання" – твору ще одного херсонського художника, Фелікса Кідера (спочатку роботу зафіксували в кримському музеї на початку листопада 2022-го, одразу після пограбування Херсонського художнього).

Робота над ідентифікацією викрадених творів триває, фахівці продовжують уточнювати перелік робіт, які зберігаються в музеї окупованого Криму.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.