АНОНС: Виставка «Європа і Україна: діалог крізь віки»

23 червня в Національному музеї історії України відкрився виставковий проєкт «Європа і Україна: діалог крізь віки». Виставка приурочена до річниці надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Про це інформує Національний музей історії України.

Виставка "Європа і Україна: діалог крізь віки" покликана проілюструвати вплив західноєвропейської культури на українську.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Культурний діалог з Європою Україна веде доволі давно. Думаю, тут ми можемо починати від часу перших грецьких колоній, які виникли на території держави. Ми бачимо культурні прояви Європи протягом Середньовіччя, а потім – ранньомодерної доби, і все це не припиняється. Йдеться не лише про деталі, а й про інституційний глобальний вплив. Наприклад, культура міського самоврядування, виникнення цехів, освіта, яка спирається на спільні для всієї Європи цінності. Все це Україна фактично мала ще до 19 століття, про яке розповідає більша частина цієї виставки. І тут ми хочемо показати посилання до культурної Європи.", - зазначив Федір Андрощук, директор Національного музею історії України.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Якщо почитати спогади українських письменників, поетів, митців, які протягом 19 століття подорожували країнами Західної Європи, дуже цікаво простежити, як змінювалося це сприйняття певної омріяної Європи. Цікаво, що люди хотіли перейняти в практиках, які, на жаль, в Україні були поламані і відсутні через російську колоніальну політику. Це дискусія про те, в який момент Україна була змушена піти на поступки і змінитися, щоб відповідати критеріям російської імперії. Що імперія зробила з українцями? Які наслідки цього ми відчуваємо досі? Яких зусиль докладали люди, які це усвідомлювали 100 чи 150 років тому, щоб зберегти європейську ідентичність? Сподіваюся, що ця виставка є початком майбутньої дискусії.", - наголосила Катерина Чуєва, заступниця з питань євроінтеграції міністра культури України.

На виставці демонструються меблі у стилі відомого французького мебляра Андре-Шарля Буля (1642—1732), західноєвропейські кабінетні меблі, вишукані австрійські меблі для віталень у стилі "бідермаєр", французькі різьблені шафи-вітрини у стилі "друге рококо". Інтер'єрне умеблювання доповнене масивними вазами, бронзовими канделябрами, настільною скульптурою на взірець робіт французького скульптора Клодіона.

Більшість продемонстрованих меблевих виробів походять із колекції родини промисловців та меценатів Терещенків.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.