АНОНС: Виставка «Європа і Україна: діалог крізь віки»

23 червня в Національному музеї історії України відкрився виставковий проєкт «Європа і Україна: діалог крізь віки». Виставка приурочена до річниці надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Про це інформує Національний музей історії України.

Виставка "Європа і Україна: діалог крізь віки" покликана проілюструвати вплив західноєвропейської культури на українську.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Культурний діалог з Європою Україна веде доволі давно. Думаю, тут ми можемо починати від часу перших грецьких колоній, які виникли на території держави. Ми бачимо культурні прояви Європи протягом Середньовіччя, а потім – ранньомодерної доби, і все це не припиняється. Йдеться не лише про деталі, а й про інституційний глобальний вплив. Наприклад, культура міського самоврядування, виникнення цехів, освіта, яка спирається на спільні для всієї Європи цінності. Все це Україна фактично мала ще до 19 століття, про яке розповідає більша частина цієї виставки. І тут ми хочемо показати посилання до культурної Європи.", - зазначив Федір Андрощук, директор Національного музею історії України.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Якщо почитати спогади українських письменників, поетів, митців, які протягом 19 століття подорожували країнами Західної Європи, дуже цікаво простежити, як змінювалося це сприйняття певної омріяної Європи. Цікаво, що люди хотіли перейняти в практиках, які, на жаль, в Україні були поламані і відсутні через російську колоніальну політику. Це дискусія про те, в який момент Україна була змушена піти на поступки і змінитися, щоб відповідати критеріям російської імперії. Що імперія зробила з українцями? Які наслідки цього ми відчуваємо досі? Яких зусиль докладали люди, які це усвідомлювали 100 чи 150 років тому, щоб зберегти європейську ідентичність? Сподіваюся, що ця виставка є початком майбутньої дискусії.", - наголосила Катерина Чуєва, заступниця з питань євроінтеграції міністра культури України.

На виставці демонструються меблі у стилі відомого французького мебляра Андре-Шарля Буля (1642—1732), західноєвропейські кабінетні меблі, вишукані австрійські меблі для віталень у стилі "бідермаєр", французькі різьблені шафи-вітрини у стилі "друге рококо". Інтер'єрне умеблювання доповнене масивними вазами, бронзовими канделябрами, настільною скульптурою на взірець робіт французького скульптора Клодіона.

Більшість продемонстрованих меблевих виробів походять із колекції родини промисловців та меценатів Терещенків.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.