СБУ та митники затримали на кордоні частину колекції «Платар», яка належить Сергію Таруті

Наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції «Платар», яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Про це повідомило видання "Бабель".

За інформацією "Бабеля", частину "Платару" намагалися вивезти без належних документів. Митникам пред'явили папери, згідно з якими історичні артефакти колекції не є культурними цінностями. 

З'ясувати, чи так це насправді тепер мають в Інституті судових експертиз Міністерства юстиції. Зараз колекція перебуває в Києві.

Коментар Сергія Тарути отримати не вдалося. За словами його прессекретаря, бізнесмен наразі перебуває у закордонному відряджені.

Журналістка Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко опублікувала копію листа, в якому СБУ підтвердила факт відкриття провадження за цією подією. 

"Колекцію намагались вивезти з документами Галереї Возницького, мовляв, вона не є культурною цінністю. Було відкрито провадження, але джерела підозрювали, що сторони можуть домовитись. Тому написала запит в СБУ. Там обтічно відповіли про ПЛАТАР, але факт провадження підтвердили", - написала Тетяна Ніколаєнко.

Колекція культурних пам'яток "Платар" приватна. Її заснували підприємець Сергій Платонов (помер у 2005 році) та підприємець і політик Сергій Тарута. Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад 10 000 пам'яток із різних регіонів та історичних епох. 

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII – початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежується вплив буддизму, даосизму, конфуціанства, різних етнографічних традицій, а також усієї історії правління династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї.

Китайська колекція "Платар" виставлялася в Києві в різних музеях, а також у Львівській галереї Возницького.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.