Ірландський музей сучасного мистецтва представив проєкт про викрадені росіянами картини з Херсона

Ірландський музей сучасного мистецтва в Дубліні представив на своїй платформі проєкт «Втрачена українська спадщина» твори українських художників ХХ-ХХІ століття, викрадені російськими окупантами з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

Про це повідомили на сторінці Херсонського художнього музею у фейсбуці.

У музеї зауважили, що виникненню цієї ідеї завдячують київській художниці Сані Шахмурадовій-Танській. Перебуваючи у квітні цього року на художній резиденції в Дубліні та працюючи з проєктом SPICE, який присвячений громадському куруванню культурної спадщини, мисткиня запропонувала IMMA познайомити відвідувачів їх ресурсу з викраденими росіянами творами українських музеїв.

Зосередитися Сана вирішила саме на колекції Херсонського художнього музею. Так одна художниця поєднала дві установи, а сам проєкт реалізувався на сайті Ірландського музею.

"З початком повномасштабного вторгнення російські окупанти не лише вбивали українців та руйнували їхні домівки, а й мали на меті знищити українську культурну спадщину. Численні музеї та галереї стали об'єктами нападів, знищення та пограбування. Серед цих установ Херсонський художній музей..." – підкреслили ірландські музейники.

Проєкт "Втрачена українська спадщина" презентує 32 роботи, викрадені окупантами з колекції Херсонського художнього музею. Реальні мистецькі втрати музею складають більше як 11 тисяч творів.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.