Херсонський художній музей ідентифікував 50 вкрадених росіянами експонатів

Херсонські музейники ідентифікували 50 робіт, вкрадених російськими військовими з художнього музею.

Про це Херсонський художній музей повідомляє у Фейсбуці.

Як зазначається, ідентифіковано по світлинах, зроблених у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, 50 творів мистецтва, викрадених росіянами з Херсона під час окупації міста.

Зокрема, ідентифікували роботу Владлена Ваганова "Лісова пісня" (1968. Папір, ліногравюра). Дружина художника, Надія Ваганова, стояла біля витоків створення Херсонського художнього музею, довгі роки була його головним зберігачем, а після смерті чоловіка передала в дар музею більше ста графічних і живописних творів митця. Ліногравюра "Лісова пісня" – один із цих дарів.

Як зазначають у музеї, світлина, яку колаборанти зробили 1 квітня 2023 року під час підписання так званого "договору" про зберігання в окупованому Криму викрадених творів мистецтва, вдруге підтвердила незаконне перебування в Центральному музеї Тавриди "Сказання про північний похід Дарія" з поліптиху "Сказання" – твору ще одного херсонського художника, Фелікса Кідера (спочатку роботу зафіксували в кримському музеї на початку листопада 2022-го, одразу після пограбування Херсонського художнього).

Робота над ідентифікацією викрадених творів триває, фахівці продовжують уточнювати перелік робіт, які зберігаються в музеї окупованого Криму.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.