У Києво-Печерській лаврі вперше помоляться за упокій Івана Мазепи

11 червня в день Всіх святих у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, яка була збудована коштом Івана Мазепи, відбудеться богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 

У цей день вперше в історії Києво-Печерської лаври буде відправлено панахиду за її побожним меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою.
Ця подія стане початком відродження в українській Лаврі традиції вшанування видатних постатей національної історії та культури. А в лаврських храмах лунатиме молитва Богові за Україну, за захисників та захисниць нашої країни та нашого народу.
У межах заходу за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні буде оголошено про старт реставраційних робіт у церкві Всіх святих, а також презентовано новий проєкт — Музейний центр "Гетьман Іван Мазепа та його доба".
У заході візьмуть участь:
Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України;
К'яра Децци Бардескі, професорка, Liason Officer Офісу ЮНЕСКО в Києві;
Максим Остапенко, в. о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра";
Архімандрит Авраамій, в. о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври;
духовенство, науковці, почесні гості.
 

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.