У Києво-Печерській лаврі вперше помоляться за упокій Івана Мазепи

11 червня в день Всіх святих у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, яка була збудована коштом Івана Мазепи, відбудеться богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 

У цей день вперше в історії Києво-Печерської лаври буде відправлено панахиду за її побожним меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою.
Ця подія стане початком відродження в українській Лаврі традиції вшанування видатних постатей національної історії та культури. А в лаврських храмах лунатиме молитва Богові за Україну, за захисників та захисниць нашої країни та нашого народу.
У межах заходу за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні буде оголошено про старт реставраційних робіт у церкві Всіх святих, а також презентовано новий проєкт — Музейний центр "Гетьман Іван Мазепа та його доба".
У заході візьмуть участь:
Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України;
К'яра Децци Бардескі, професорка, Liason Officer Офісу ЮНЕСКО в Києві;
Максим Остапенко, в. о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра";
Архімандрит Авраамій, в. о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври;
духовенство, науковці, почесні гості.
 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.