В Ірпені демонтували пам’ятник радянському солдату

В ірпінському мікрорайоні Романівка демонтували пам’ятник радянському солдатові.

Про це інформує пише ITV.

Пам'ятник демонтували тому, що через місце, де він стояв прокладатимуть нову дорогу — з'їзд із новозбудованого мосту. Про це журналістам ITV повідомила начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР Євгенія Антонюк.

За її словами, пам'ятник був дуже пошкоджений під час обстрілів Романівки. Саме біля нього загинула жінка з двома дітьми і волонтер.

"Пам'ятник гіпсовий і зараз у вкрай аварійному стані. Поки що його перемістили на ірпінське кладовище. Адже згідно із архівними даними під меморіалом є солдатська братська могила. Найближчим часом спеціалісти почнуть досліджувати це місце, і якщо вони виявлять рештки, то їх ексгумують і перепоховають у братську могилу на кладовищі", — пояснила Антонюк.

Якщо рештки радянських солдатів не буде знайдено на цьому місці, то найімовірніше пам'ятник передадуть в якийсь із музеїв, — додала начальниця відділу культури.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.