Буча шукає кошти на реставрацію 100-річної садиби Штамма

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році.

Міськрада Бучі збирається звернутися до Світового Фонду пам'яток за фінансовою допомогою в реставрації садиби Штамма, що на вулиці Києво-Мироцькій, 133.

Будівля, відома також як Бучанський замок, найперше потребує протиаварійних та консерваційних робіт. Проводити їх погодилася фірма "KДK Інжиніринг", яка вже співпрацює зі Свiтовим фондом пам'яток — зокрема, реставрує київський Музей Ханенків та Чернігівську бібліотеку для юнацтва.

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році на замовлення інженера Євгена Штамма. До 2004 року маєток слугував дитячим санаторієм "Дружній". Після пожежі будинок стоїть занедбаним. 2019 року садибу визнали щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини.

Навесні 2022 року під час окупації Бучі там стояли російські підрозділи.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.